Стрес, травма, депресія… Як часто ми чуємо про ці поняття у повсякденні? Напевно, з кожним роком усе частіше. Іноді вони проходять повз нас як щось незрозуміле і не звертаємо на них уваги, а іноді – стають нашою реальністю.
І тоді постає питання, що ж із цим робити, куди звертатися, кому довірити внутрішні переживання. Часом ділимося ними з близькими або друзями, часом з головою поринаємо в роботу, а іноді закриваємося в собі та відвертаємося від звичного кола спілкування.
Але є й така категорія людей, які намагаються розібратися і шукають допомоги, розуміючи, що самим уже несила впоратися. Хто ж ці фахівці, які точно можуть допомогти? Це психологи. Але не тільки вони. Спробуємо розібратися разом.
ПСИХОЛОГ – він повинен бути дипломованим (вища освіта). Може працювати в школі, садочку, на підприємстві, в держустанові. Психологи займаються тим, що проводять діагностику, психологічне консультування та корекційну роботу з дітьми чи дорослими. Запити, з якими можна звернутися до них, – нерозуміння власного стану, неможливість побудувати ефективне спілкування з близькими або друзями, конфлікти на роботі, непослух дітей, підлітковий вік і його складнощі, нерозуміння в колективі, в сім’ї, вікові кризи. Для роботи з психологом підійдуть усі запити, пов’язані із зовнішнім світом і оточуючими людьми.
ПСИХОТЕРАПЕВТ – фахівець, який має вищу гуманітарну або медичну освіту. Якщо психотерапевт закінчив медичний виш, то він має право призначати медикаменти для лікування захворювань, а якщо має тільки гуманітарну освіту, то робити цього не може. Щоб бути психотерапевтом, необхідно, крім диплома про вищу освіту, отримати спеціальну підготовку з одного з психотерапевтичних напрямів психології (гештальт, транзакційний аналіз, системна сімейна психотерапія тощо). Таке навчання завжди практичне і займає близько 5 років.
Психотерапевт береться за проблеми, пов’язані з внутрішнім світом людини. Наприклад, нерозуміння себе, своєї мети в житті, внутрішні конфлікти, залежні стосунки, моделі поведінки, що повторюються в стосунках із різними людьми (приміром, якщо жінка постійно обирає собі чоловіка, який її б’є чи ображає).
Для роботи з психотерапевтом потрібно набагато більше часу, ніж з психологом, оскільки проблеми, які вирішують таким шляхом, набагато глибші, потребують більш пильної уваги й ретельного опрацювання. Дуже часто такі складнощі родом із дитинства, а отже, для виходу з подібних проблем потрібно використовувати глибинні методи.
Як психолог, так і психотерапевт працюють зі здоровими людьми, що мають труднощі в житті.
ПСИХІАТР – фахівець, що закінчив медичний університет або інститут і має диплом. Лікар-психіатр працює з пацієнтами, які або вже мають діагноз про психічний розлад, або знаходяться в процесі його діагностики.
Також лікарі-психіатри працюють із пограничними станами, тобто тими, які перебувають на межі між нормою та патологією.
Практично завжди для лікування подібних захворювань необхідно медикаментозне втручання та/або лікування в стаціонарі.
Для посилення ефекту від лікування, що призначається психіатром, лікар рекомендує пацієнту одночасну роботу з психотерапевтом для опрацювання його емоційного стану та можливого виявлення причин, що призвели до захворювання. Найчастіше тільки медикаментозного лікування буває недостатньо, й підтримка психотерапевта є оптимальним виходом з даної ситуації.
Щоб обрати фахівця та спосіб роботи з ним, важливо орієнтуватися на свої власні відчуття. Не біда, якщо визначитися не вийшло, фахівець завжди роз’яснить вам усі тонкощі спільної роботи та уточнить деталі. Що стосується лікаря-психіатра, то для звернення до нього важливий вже поставлений діагноз або підозра на його наявність. Іноді з проханням про таку допомогу можуть звертатися й родичі пацієнта, якщо бачать необхідність.
Валентина ПЕТРАКОВСЬКА, психолог, психотерапевт Центру психосоціальної реабілітації в м. Покровськ Донецької обл.