Православні та греко-католики 22 березня вшановують Сорок святих, якими є сорок мучеників Севастійських — римських воїнів, що загинули в IV ст. біля міста Севастія (сучасна Туреччина) за відмову зректися християнства.
Римо-католики 25 березня святкують урочистість Благовіщення Господнього. За дев’ять місяців до Різдва архангел Гавриїл явився Марії та сповістив звістку, що вона зачне від Святого Духа та народить Божого Сина. Діву Марію іноді називають другою Євою, та якщо перша виявила непослух, то друга прийняла волю Бога, про що свідчить її відповідь архангелу: «Так буде Мені по слову твоєму».
Вірменська Церква 27 березня святкує Воскресіння праведного Лазаря. Він був третім, кого воскресив Христос, після сина убогої вдови та доньки старійшини синагоги Яіра. Та на відміну від попередніх, Лазар уже як чотири дні був похований, і Писання вказує, що його тіло почало розкладатися. Воскресіння Лазаря свідчить про безмежну силу Христа та Його панування над смертю, а отже дає надію на воскресіння кожної людини. Передання розповідає, що після воскресіння Лазар прожив ще 30 років, протягом яких служив єпископом на Кіпрі.
Римо-католики та Вірменська Церква 28 березня відзначають Пальмову неділю. Інша назва свята — Вхід Господній до Єрусалима. Народ вітає Христа як Месію та Царя, кладе Йому до ніг пальмове листя. Але юдейський народ очікував Месію, який звільнить їх від римського панування та стане політичним лідером, а не того, кого можна арештувати та розіп’яти. Тож після святкової Пальмової неділі розпочинається Страсний тиждень.
Юдеї 28 березня починають святкування Песаху, яке триватиме до 4 квітня. Це свято нагадує про звільнення з єгипетського рабства, в якому ізраїльський народ пробув 400 років. Назва свята перекладається як «пройшов повз», нагадуючи про десяту єгипетську кару, коли були вбиті всі первістки стародавнього Єгипту, включаючи первістка фараона. Та янгол смерті не зачепив єврейських дітей, пройшовши повз їхні будинки. Песах відзначається як свято свободи, звільнення від рабства — і фізичного, і духовного.
Марина ЧОРНА, релігієзнавець.
