Сьогодні онкологічні захворювання печінки займають п’яте місце за поширеністю. І, як стверджує статистика Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку в світі від раку печінки помирають близько 780 тисяч людей. Чи можна вважати цю грізну патологію вироком? Сьогодні ми поговоримо про симптоми, причини виникнення та способи лікування захворювання.
СИМПТОМИ ХВОРОБИ
На ранніх стадіях захворювання в більшості випадків протікає практично безсимптомно. При прогресуванні хвороби можуть виникнути тупі болі у верхній частині живота, відсутність апетиту, незрозуміла втрата ваги. Також можуть спостерігатися нудота, блювота, загальна слабкість, збільшення розмірів живота, жовтий відтінок шкіри і склер, знебарвлений стул.
Якщо помітили схожі симптоми в себе або своїх родичів, необхідно негайно звернутися до вашого сімейного лікаря, який за необхідності направить до профільного фахівця.
Найчастіше це захворювання зустрічається в людей, які зловживають алкоголем, страждають від цирозу печінки, перенесли гепатит В і С. Переважно зустрічається форма первинного раку печінки – гепатоцелюлярна карцинома, яка діагностується більш ніж у 90 відсотків випадків.
МЕТОДИ I ТАКТИКА
Ранні стадії раку печінки виліковні. Якщо хворий вчасно звернеться по медичну допомогу, зможе жити повноцінним життям. Існує три способи лікування: хірургічний, хіміотерапія і методи інтервенційної онкології – хіміоемболізація артерій печінки та радіочастотна абляція. Тактика лікування для кожного пацієнта вибирається індивідуально. Це залежить від розмірів первинної пухлини, поширеності процесу, загального стану хворого.
Донині найбільш радикальним залишається хірургічний спосіб лікування раку печінки. Адже навіть якщо видалити 70 відсотків печінкової тканини, вона відновиться і продовжить нормально функціонувати. Однак якщо пацієнтам з якихось причин не можна провести її резекцію, успішно застосовуються методи інтервенційної онкології, одним із яких є хіміоемболізація артерій печінки.
Це мінімально інвазивна операція. Втручання проводиться через прокол шкіри на руці або стегні. І не потрібно великих розрізів. За допомогою спеціальних інструментів проводиться катетеризація артерій печінки та їх гілок, що живлять безпосередньо пухлинні утворення. Після цього в артерії, що живлять пухлинні утворення, вводяться спеціальні мікросфери, насичені хіміопрепаратом. Найчастіше застосовується епірубіцин. Таким чином досягається подвійний ефект. По-перше, механічне закриття просвіту судин, що живлять пухлинне утворення. По-друге, пролонгований вплив хіміопрепарату безпосередньо на пухлинні клітини. Операція проводиться під місцевим наркозом і триває в середньому 60–80 хв.
Пацієнти в більшості випадків досить легко переносять таке втручання. Однак протягом 1–3 діб після операції може виникнути постемболізаційний синдром, який проявляється больовими відчуттями у верхніх відділах живота, нудотою, підвищенням температури тіла. Через 2–3 дні пацієнта виписують додому, він отримує рекомендації з лікування і вже через 7–10 днів після операції може повернутися до свого звичного способу життя.
Геннадій ГРЕЧИХІН, інтервенційний радіолог Інституту медичної радіології та онкології ім. Григор’єва НАМН України.