В обмежений кінопрокат вийшов фільм Корнія Грицюка «2020. Безлюдна країна». Дебютна повнометражна картина молодого режисера стала й українським дебютом у рідкісному жанрі мок’юментарі – й уже тому її варто побачити. Це ігрове кіно, яке імітує документальне. Такий вибір дав змогу режисеру (він же і сценарист картини) зафільмувати ірреальні події, не вдаючись до масштабних зйомок, та зняти фільм за мінімальні кошти й без допомоги Держкіно.
За сюжетом в Україні 2018 р. відбулися дострокові президентські вибори (роль президента зіграв теле- та радіоведучий Андрій Куликов), і в результаті підписання низки угод усі країни відкрили свої кордони для українців. Але ніхто не чекав, що за лічені місяці країна… спорожніє. Довідавшись про це, канадський режисер з українським корінням Метью Смаглюк вирішує побачити все на власні очі, а може, й відшукати когось із мешканців. Об’їхавши на авто всю країну, він таки знаходить аж… вісім мешканців, зробивши відеосюжети з кожним із них.
…Російськомовна модель зі Львова залишилася, усвідомивши шанс представляти спорожнілу країну на всесвітньому конкурсі краси, що обіцяє їй певні дивіденди. Молодий китаєць виконує завдання своєї партії: ретельно дослідити, чи не проклята ця земля, якщо українці її покинули, і чи зможуть тут повноцінно жити… китайці. Недавній сепаратист досі охороняє рідний край від… «бандерівців», хоч усі довкола теж виїхали – звісно, до Росії. Запорізька бухгалтер – обліковець майна, ностальгуючи за СРСР, продовжує реєстрацію всього залишеного, бо впевнена: рано чи пізно всі ще повернуться, і її документи будуть затребувані. Інженер з Одеси на базі вцілілого виробництва тепер творить роботів, вважаючи їх кращими за людей і мріючи населити ними залишену людьми країну. Є навіть претендент на титул українського князя, який ретельно об’їжджає всі області, встромлюючи таблички зі своїм прізвищем. Самозванець упевнений: відтепер усе полишене майно і земля – його приватна власність. А молоде подружжя з Дніпра вважає, що це – тимчасово. І що їм самим, попри любов до мандрів, постійно жити в Україні краще, ніж будь-де. На їхню думку, треба дати своїй країні ще один шанс і трохи часу.
Після перегляду команда фільму відповідає на запитання глядачів. Чи не найскладніше, зізнається режисер, було знімати «порожній» Київ, у якому й о 4 ранку хтось уже вигулює песика, а хтось повертається з нічного клубу. Ось тільки порожні українські вулиці міст і сіл у фільмі – це справді страшно й нагадує Чорнобиль.
«А ти залишишся, коли всі поїдуть?» – запитують у глядача просто з афіші творці фільму. Тож дивімося й думаймо над відповіддю.
Ольга ГОЙДЕНКО.
