Завершальне свято різдвяно-новорічного циклу, на яке після святкової літургії відбувається велике освячення води, має кілька усталених назв. Причина в тому, що цей день стосується кількох подій із життя Ісуса Христа, що засвідчили Його Божественність: Різдва Христового, поклону мудреців, які побачили Віфлеємську зорю, чуда перетворення Христом води на вино в Кані Галілейській і чудесного примноження хліба. Тож Богоявлення — це збірне свято низки Божественних явлень Христа, яке в давнину було поєднано з Різдвом, але з часом стало окремим.
Як відомо з Біблії, 30-річний Ісус Христос прийняв хрещення від Іоанна Хрестителя в річці Йордані. Коли Він вийшов з води, у небі почувся голос Бога-Отця, Який назвав Христа Своїм Сином. Тоді ж на Ісуса зійшов Святий Дух в образі білого голуба. Таким чином, за християнським ученням Бог цього дня видимо з’явився у 3 іпостасях: Бога-Отця, Бога-Сина і Бога — Духа Святого. Прийнявши водне хрещення, Христос започаткував одне з 7 головних церковних Таїнств, через яке людина наче наново народжується для життя у Христі.
Святкування Богоявлення було започатковано ще з апостольських часів. У давнину цього дня відбувалося урочисте хрещення оголошених (оглашенних) — тих людей, які проявили бажання стати християнами. Цю урочистість називали також світлом, або просвітленням, а нових християн — просвіченими; адже Ісус прийшов, аби всіх просвітити. «Народ, який сидів у темноті, побачив велике світло. Тим, що сиділи в країні й тіні смерті, зійшло їм світло», — говориться в Євангелії (Мф. 4:16).
Цього дня, як і напередодні увечері, на честь євангельської події відбувається чин Великого водосвяття. Окрім храмів, служать і просто неба, на берегах водойм. Зокрема на річках вирубують із криги великий хрест і престол. «Розфарбувавши» в червоне (найчастіше буряковим квасом), їх встановлюють неподалік. Там же з гілок сосни чи ялини роблять арку як символ «Царських врат». Після нетривалого богослужіння священик занурює хрест у річкову воду під спів хору «Во Йордані хрещуся тобі, Господи…» Таким же чином освячують воду у великих ємкостях і по церквах.
Вважається, що вода в ніч на Водохреща набуває цілющих властивостей, тож чимало людей цього дня сміливо занурюються в ополонку. Усі, хто брав участь у богослужінні, намагаються принести додому трохи освяченої води, одразу скуштувавши її, а потім удома окропивши нею житло та господарські приміщення. Надалі цю воду належно зберігають і потроху вживають натщесерце впродовж року, вірячи, що це допоможе позбутися хвороб душевних і тілесних. Дівчата ж умиваються такою водою задля своєї вроди.
Ольга ГОЙДЕНКО.
