Згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, пневмонія – одна з форм гострої респіраторної інфекції, що впливає на легені. Але на відміну від звичайної застуди, запалення легень вважається загрозливим захворюванням із підвищеним ризиком смертності. «Порадниця» з’ясувала, в чому основна небезпека, які характерні симптоми і методи лікування недуги.
— Пневмонія – це гостре запалення легень. Загалом цей термін об’єднує групу різних за причиною та механізмом розвитку запальних процесів у легеневій тканині. Спричинити пневмонію здатні віруси, бактерії та грибки, – пояснює пульмонолог вищої категорії Наталія МАСІЧ.
Крім збудника, пневмонія має класифікацію ще за кількома критеріями: поширеність запального процесу, характер і ступінь перебігу. Розрізняють також позалікарняну пневмонію, яка розвивається в домашніх умовах, і внутрішньолікарняну (госпітальну), що виникає в стаціонарі під час лікування пацієнта від іншого захворювання.
Зазвичай розвиток запалення легень відбувається на тлі зниження імунітету. Тому в групі ризику люди з онкопатологіями та/або хронічними хворобами дихальної системи, курці, лежачі хворі. До факторів ризику відносять і тривалий прийом антибіотиків, проходження хіміотерапії, наявність ВІЛ-інфекції та аутоімунних захворювань. Спровокувти недугу можуть також травми грудної клітини, сильний стрес, недолікована гостра форма ГРВІ.
Головна небезпека пневмонії – в досить високому рівні смертності. Пацієнти часто недооцінюють важкість свого стану й не починають лікування вчасно. Ускладненнями можуть стати абсцес і гангрена легені, плеврит, менінгіт, гостра дихальна недостатність, набряк легень, сепсис.
За словами лікаря, прояви пневмонії різні, оскільки залежать від збудника й характеру перебігу хвороби. Але найбільш типові симптоми – це лихоманка, різке підвищення температури тіла (до 38-40 градусів), кашель (сухий або з рясним мокротинням), задишка (навіть у стані спокою). Може також турбувати біль у грудній клітці, що посилюється при кашлі. При важкій формі іноді виникає помутніння свідомості, марення.
Крім того, хворі скаржаться на загальну слабкість, підвищену стомлюваність, пітливість, порушення сну, втрату апетиту. Симптоми часто схожі на ГРВІ, тому при тривалій застуді важливо, щоб легені прослухав лікар.
– Але основний і найінформативніший метод діагностики пневмонії – рентген легень: на рентгенограмі зазвичай чітко видно вогнища запалення, – каже Наталя Масіч. – Як правило, проводиться також загальний аналіз крові та мікроскопічне дослідження мокротиння для визначення збудника. Також лікар може призначити додаткові обстеження: бронхоскопію, КТ грудної клітки тощо.
Для лікування пневмонії зазвичай застосовують антибактеріальну терапію. Але її призначає тільки спеціаліст, самолікування (в тому числі народними засобами) при запаленні легень категорично заборонено. Вибір антибіотика здійснюється залежно від мікроорганізму, що спричинив пневмонію. Використовуються також препарати, які розширюють бронхи та розріджують мокротиння, імуномодулятори, полівітаміни. Часто призначається фізіотерапія: ультрафіолетове опромінення, вібраційний масаж, лікувальна фізкультура, парафін, озокерит. Хворому показаний постільний режим, посилене харчування, рясне пиття. Пацієнтам, що перехворіли на пневмонію, рекомендовано санаторно курортне лікування – в будь-якому випадку, після цього захворювання організму потрібен час на відновлення.
Профілактика полягає в здоровому способі життя: це фізична активність, відмова від куріння, раціональне харчування, повноцінний сон. Для попередження застійної форми хвороби, що виникає при тривалому постільному режимі, пацієнту слід робити масаж грудної клітки. Також ефективна дихальна гімнастика із застосуванням повітряних кульок.
ПНЕВМОНІТ ТА КОРОНАВІРУС
Зараз люди налякані інформацією про те, що двостороння пневмонія – найбільш розповсюджене ускладнення коронавірусної інфекції. Насправді, коронавірус частіше спричиняє не «класичну» пневмонію, а пневмоніт – схоже захворювання, але з дещо іншим перебігом запального процесу в легенях. У легкій формі пневмоніт може протікати майже безсимптомно. Найчастіше це ускладнення розвивається у людей пенсійного віку та пацієнтів із хронічними захворюваннями серцево-судинної системи, цукровим діабетом, ожирінням тощо. Але ставити діагноз і призначати лікування повинен тільки лікар — терапевт, інфекціоніст та пульмонолог.
Ірина КАДЧЕНКО.
