Хотіли, як краще, а вийшло, як завжди. Це, напевно, найвлучніше визначення цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання. Адже гучний скандал, який спалахнув одразу після проведення тестування з української мови і літератури, з кожним новим випробуванням, як снігова лавина, лише зростав. Та найбільше нарікань випускників і їхніх батьків викликало ЗНО з англійської мови, на яке організатори покладали великі надії, запевняючи, що завдяки впровадженню нових стандартів воно підніметься на значно вищий якісний рівень. І справді, новації були, але до них виникало чимало запитань.
Зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов, зокрема англійської, всі чекали чи не найбільше. Головною причиною ажіотажу стала поява у тестах розділу «Розуміння мови на слух», який передбачав прослуховування звукових фрагментів і виконання завдань до них. На переший погляд, нічого особливого у цьому немає, оскільки перевірку знань мови з допомогою аудіювання практикують у багатьох країнах. Однак дров у вогонь час від часу підкидав сам Український центр оцінювання якості освіти, фахівці якого рекламували нововведення, називаючи його великим і важливим досягненням.
Щоб тестування пройшло на високому рівні, з державного бюджету виділили значні кошти – 17,5 млн. гривень. Тож проблем не повинно було виникнути. Та сталося не так, як гадалося, і у день проведення ЗНО з англійської мови всі зрозуміли, що організація технічної складової перевірки знань недостатня. Через низьку якість обладнання у різних пунктах тестування рівень розбірливості звуку був різним, а найгірше – учасники, які сиділи на останніх партах, узагалі майже не могли розчути окремі частини запису. Однак це ще півбіди, бо якість самого запису теж була не найвищою. За словами абітурієнтів, текст начитував гугнявий голос, і складалося враження, що диктор паралельно ще й щось жує. До того ж було чути сторонні шуми, які неабияк відволікали.
З огляду на великий суспільний резонанс УЦОЯО підготував і оприлюднив роз’яснення, в якому замість того, щоб визнати масштаб проблеми і принаймні вибачитися перед випускниками, зауважено, що треба було подавати апеляцію одразу в пункті тестування. Та хіба діти, переживши стресову ситуацію, могли у такому стані зорієнтуватися, як діяти далі? Важко уявити, що діялося того дня у їхніх душах. Вони, напевно, позабували свої імена, а не те щоб пам’ятали всі бюрократичні формальності.
Щоправда, згодом деякі ЗМІ оприлюднили інформацію про другий шанс, яким МОНУ дозволило всім скористатися 4 липня під час проведення додаткової сесії. На жаль, у багатьох повідомленнях слова міністра Лілії Гриневич були вирвані з контексту, бо насправді ця можливість передбачена лише для тих, хто вчасно подав апеляцію (всього 65 учнів). Проте не кожному з них пощастить, оскільки міністерство ще має встановити факт використання неякісного обладнання. Адже за документами нові звуковідтворювальні пристрої не надійшли лише у кілька шкіл, в яких розташовувалися пункти тестування. За такою логікою виходить, що учасники ЗНО, які потрапили у цю неприємну ситуацію, не змовляючись, вирішили звести наклеп на організаторів і саму процедуру проведення зовнішнього незалежного оцінювання. Іншими словами, не подав вчасно апеляцію – отже, обманюєш, аби виправдати низький рівень власної підготовки. Але ж маємо враховувати, що ЗНО з англійської мови не обов’язковий, тому його двієчники не обирають.
Є в учасників ЗНО, батьків і вчителів багато запитань також і щодо тестування з української мови і літератури та історії України. За словами багатьох із них, тести були невиправдано складними і відірваними від шкільної програми, ніби для випускників філологічного та історичного факультетів.
Експерти серед причин виникнення цієї складної ситуації називають збіг багатьох обставин, зокрема неефективний менеджмент у системі УЦОЯО на всіх рівнях. Проблема є, її потрібно визнати і якнайшвидше знайти найоптимальніший спосіб розв’язання. Та найголовніше – зробити правильні висновки, аби таке не повторилося. Інакше ефективність і репутація зовнішнього незалежного оцінювання як складової реформи системи освіти буде підірвана й знівельована.
Віктор МИРОНЕЦЬ.
