Є речі, які не змінюються десятиліттями, — наприклад, традиція урочисто відкорковувати на Новий рік пляшку шампанського. Важливо навчитися обирати справді якісний продукт, щоб не зіпсувати святкове меню.
ЧИ ІСНУЄ ШАМПАНСЬКЕ НЕ З ШАМПАНІ?
Цікаво, що з полиць наших магазинів практично зник вітчизняний продукт із назвою «Шампанське», адже ми домовилися дотримуватися законодавства ЄС щодо географічних зазначень, які ідентифікують товар за його походженням із певного регіону чи країни. Остаточна заборона на назву «шампанське» почне діяти в нас із 2026 року. Україна нині перебуває в перехідному періоді, і поки що передбачається, що аналогічні напої вітчизняного виробника мають називатися «ігристими винами».
Шампанське є продуктом, виготовленим у французькій історичній області Шампань (природно, з місцевого винограду). В інших країнах світу і навіть інших регіонах Франції вживають свої назви «вина з бульбашками». Зокрема, в Ельзасі, Бургундії чи Бордо застосовують термін «креман» (сremant).
ГОЛОВНЕ — ЦЕ ВИТРИМКА!
За українським державним стандартом — ДСТУ 4807:2007 «Вина ігристі. Технічні умови» — ігристими називають вина, піняста властивість яких набута внаслідок насичення їх діоксидом вуглецю внутрішнього походження, що утворюється під час бродіння під тиском сусла або вторинного бродіння виноматеріалів у герметично закритих посудинах.
Такий продукт виготовляють за двома технологіями — класичною, коли вторинне бродіння здійснюється в пляшках протягом кількох років, і прискореною, коли таке бродіння відбувається у великих ємностях — акратофорах. Між іншим, саме другим методом отримують більшість вітчизняних ігристих вин, що продаються в торговельній мережі.
До речі, за нашим стандартом вина ігристі з технологічною витримкою в пляшках не менш як 9 місяців належать до категорії витриманих. Цікаво, що в нас і досі чинний національний стандарт на шампанське — ДСТУ 4800:2007 «Шампанське України. Технічні умови». На батьківщині цього напою найкращі виробники витримують його в пляшках 5—10 років. За нашим стандартом, класичним шампанським можна вважати напій із трирічною витримкою в пляшках. Варто розуміти ще один нюанс: шампанським має право називатися лише біле ігристе вино, а от звичайне ігристе може бути й білим, і червоним, і рожевим.
КЛАСИКА КОШТУЄ ДОРОЖЧЕ
Звісно, найкраще шампанське виготовляють саме за класичною технологією. Недарма ж воно коштує у 3 6 разів дорожче, ніж «швидке» ігристе! До речі, в процесі його виробництва для покращення показників другого бродіння (проте ще до його початку) до виноматеріалу за нашими стандартами дозволяють додавати цукор і коньячний спирт. Тому в складі класичного шампанського цілком законно може бути зазначено сахарозу, так само як і лимонну чи винну кислоту. А от за рахунок фарбників та ароматизаторів покращувати смак таких напоїв суворо заборонено.
НЕ ПЛУТАЙТЕ ГАЗОВАНЕ З ІГРИСТИМ!
Між іншим, на полицях магазинів можна побачити й прості газовані вина, штучно насичені діоксидом вуглецю. В цьому разі виробники використовують білі, червоні чи рожеві виноматеріали з додаванням цукру, концентратів виноградного соку та консервованого виноградного сусла. Такі напої є нижчими за якістю порівняно зі справжніми ігристими винами. Їх виготовляють за ДСТУ 4393:2005 «Вина газовані. Загальні технічні умови». І коштувати вони мають дешевше.
РЕПУТАЦІЯ МАЄ ЗНАЧЕННЯ
Купуючи ігристе, будьте пильні, адже окрім схожих на нього напоїв — як-от газоване вино — існують і відверті підробки. Купуйте шампанське у спеціалізованих магазинах або великих мережевих супермаркетах (фальсифіковану продукцію зазвичай реалізують у дрібних торговельних точках, на базарах або в інтернет магазинах із сумнівною репутацією).
Обирайте напій на свій смак, проте пам’ятайте: знавці кажуть — що менше у вині цукру, то воно цінніше. З огляду на кількість цукру в напої, наші ігристі вина поділяють на сім категорій: екстрабрют (не більше 6 г дм3 цукру), брют (щонайбільше 15 г/дм3), екстрасухе (16—19 г/дм3), сухе (20—30 г/дм3), напівсухе (35—49 г/дм3), напівсолодке (50—80 г/дм3) та солодке (вміст цукру — 85—120 г/дм3). Смак брюту має бути легким, свіжим, із приємною кислинкою, а, приміром, в напівсолодкому відчуваються кисло-солодкі ноти різних відтінків. Міцність (частка етилового спирту) в ігристому вині — в межах 10— 13,5 відсотків.
ЯК РОЗПІЗНАТИ ПІДРОБКУ
Обираючи вино, варто звернути увагу на те, чи якісно його закорковано, й уважно прочитати етикетку. Відсутність необхідної інформації має викликати підозру. На маркуванні державною мовою зазначають назву країни та підприємства-виробника, а також його адресу, телефон, місце розташування виробничих потужностей. Крім того, має бути вказано товарний знак, назву продукції, місткість пляшки у літрах чи кубічних дециметрах, вміст спирту та цукру. Уважно вивчіть склад напою — пам’ятайте, що всі інгредієнти вказані в порядку зменшення їх кількості в продукті. Поцікавтеся, за яким нормативним документом його виготовлено — ДСТУ чи ТУ (технічними умовами, тобто власною рецептурою виробника). Усе це має бути чітко вказано на етикетці.
Важлива й дата виготовлення продукції — її зазначають на видимому боці етикетки, контретикетки або пляшки. Має бути вказано також гарантійний термін і умови зберігання напою, термін витримки (тиражу) — для ігристих витриманих вин та рік тиражу — для шампанського, виготовленого за класичною технологією.
На пляшці або її ковпачку має бути також номер партії товару, а от штрих-код частіше друкують на контретикетці. На продукті також вказують калорійність і поживну цінність. На пляшці може міститися й додаткова інформація — наприклад, що це колекційне вино чи додатково витримане в колекції певну кількість років. На горлечку пляшки має бути наклеєна акцизна марка. До речі, для шампанського, виготовленого у класичний спосіб, пляшку використовують лише один раз. Інакше вона не витримає тиску. Видати фальсифікований напій може недбало наклеєна етикетка та сліди повторного використання тари — наприклад, залишки клею на її поверхні.
Якісне шампанське не матиме осаду. Втім, якщо бути відвертими, то відрізнити за зовнішнім виглядом чи навіть смаком преміальний напій від менш якісного здатні лише фахівці. Проте спробувати відчути себе експертом може кожен: варто відкоркувати пляшку шампанського, розлити її вміст у келихи і спостерігати за бульбашками. У справжньому напої кульки повітря будуть дуже дрібними й підніматимуться просто з дна, від центру бокала. Причому ці кульки повітря зберігатимуться у напої досить довго. Рідина, штучно насичена газом, позбудеться бульбашок швидко.
Інна ПОЛЯНСЬКА.
