«Коли мій 3-річний син, граючись на дитячому майданчику, випалив кілька «міцних слів», думала, згорю від сорому, — каже подруга. — Раніше, коли чула це від інших діток, критикувала батьків, мовляв, як таке могли допустити. Тепер розумію, що не завжди вони винні в цьому, адже «зловити» ці слівця можна будь-де».
Як же реагувати, коли лайливі слова вилітають з уст вашого маленького сина, а тим паче донечки, і як боротися з цим? Оскільки у малечі, як кажуть, завжди «вуха нашорошені», стежте за тим, що говорите, навіть якщо вам здається, що вона не чує вас.
Деякі батьки, почувши непристойну фразу від свого чада, починають сміятися, інколи навіть просять повторити «на біс», чого робити категорично не можна. Дитина робитиме це, аби розсмішити інших.
Зазвичай маленькі дітки копіюють слова дорослих, не розуміючи їх, а потім, немов папужки, повторюють. Психологи радять першого разу взагалі не загострювати на цьому увагу, адже, як відомо, заборони, тим паче спрямовані на маленьких дітей, мають зворотний ефект. Якщо ж ситуація повторюється, а малюк спостерігає за вашою реакцією, можливо, у такий спосіб він намагається привернути вашу увагу. М’яко і спокійно поясніть йому, що це — погані слова, і хороші хлопчики та дівчатка не говорять їх. Якщо і це не дало бажаного результату, попередьте, що наступного разу за такі слова покараєте. Але свого слова треба обов’язково дотримуватися, інакше дитина більше не віритиме вам, і знайти управу буде нелегко. Однак у жодному разі не бийте її, тим паче по губах, як роблять деякі батьки, а дехто взагалі примушує мити рот милом, щоб, так би мовити, змити чорноту. Покаранням може бути заборона дивитися якийсь час мультфільми або купувати улюблені солодощі.
Помітивши, що маля таким чином висловлює свої негативні емоції, поясніть, що це не допоможе.
Прийдуть на допомогу і добре відомі казкові герої. Скажіть, що вони ніколи не вживають поганих слів.
Оскільки здебільшого всі маленькі дівчатка мріють бути прекрасними принцесами, а хлопчики хоробрими воїнами, придумайте казку, у якій «нехороші слова» викрали принцесу, а хоробрий принц завдяки чарівним словам врятував її.
Якомога більше займайтеся з дитиною, читайте казки гарною, грамотною мовою.
Буває, маля може «викинути» слівце при поважних шанованих людях. У такому разі вибачтеся і змініть тему розмови. Але не соромте його на людях. Це може дуже травмувати дитячу психіку.
Якщо ж, навпаки, сторонні люди у присутності дитини дозволяють собі нецензурну лексику, скажімо, в магазині чи транспорті, переключіть її увагу на щось цікаве, наприклад, на те, що відбувається за вікном, аби яскраві емоції витіснили негативну інформацію. Адже навіть якщо малюк робить вигляд, що не чує, він може мовчки «всотувати» її. А ще обов’язково зазначте, що виховані люди так не говорять ні за яких обставин.
