Весна, пробудження природи… Це, здавалося б, має наповнювати енергією, але часто буває навпаки — ви відчуваєте втому, сонливість і пригніченість.
Мінлива весняна погода із перепадами вологості та атмосферного тиску несприятливо впливає насамперед на серцево-судинну, ендокринну, нервову системи, призводячи до певних розладів. Часто відзначаємо у себе душевну пригніченість, швидку стомлюваність, розлади сну, підвищену дратівливість, різкі перепади настрою, головний біль та деякі інші симптоми, комплекс яких заведено вважати сезонною депресією, хоча правильніше назвати просто весняною втомою.
Навесні наш організм потребує більше вітамінів групи В, яка забезпечує нормальне функціонування передусім нервової системи. Агенти цієї групи містяться не лише у продуктах тваринного походження. М’ясо, печінку успішно замінять висівковий хліб, бобові, гречка, горіхи, буряк, картопля, капуста, мед, олія. У дні, коли дозволено їсти рибу, скористайтесь цим. До того ж у цих та інших продуктах, доступних весняної пори, міститься й решта речовин, не менш важливих для нормалізації життєдіяльності організму. Бажано також збагатити раціон овочами та фруктами, багатими на вітамін С (яблука, журавлина, квашена капуста, цибуля, цитрусові тощо).
Однак для подолання весняної втоми визначальним є поведінковий принцип «клин клином вибивають». Намагайтеся більше рухатися, аби забезпечити активний обмін у м’язах молочної кислоти, глікогену. Адже від цього біохімічного процесу великою мірою залежить настрій, життєвий тонус.
За ясної погоди більше бувайте під цілющим промінням ще не дуже активного сонця. До того ж спокійні, неквапливі прогулянки на свіжому повітрі — оптимальні у період весняного знесилення.
Решта рекомендацій для весняної перебудови організму — такі самі, як і будь-якої пори року: не виснажувати себе працею та уникати психічних навантажень, не забувати про повноцінний відпочинок із 8-годинним нічним сном. І ще один дієвий засіб — позитивне спілкування. Навіть кілька хвилин бесіди на будь-яку приємну, бодай нейтральну, тему знімуть психічне напруження, а часто й стрес.
Інна ПОПОВА, лікар-психотерапевт вищої категорії.
