Накопичення втоми, виснаження, руки опускаються, зібратися докупи все складніше – це те, що багато хто з українців нині переживає. Так, можливо, ми просто втомилися. Але є вірогідність вигорання, з яким впоратися складніше. Як розрізнити, що саме переживаєте ви?
ВТОМА
Розглядається як тимчасове зниження працездатності, здатності чинити опір інтенсивним подразникам або тривала відсутність відпочинку. У цьому разі допоможе відпочинок – дозвольте собі полінуватися: пограти у просту гру в телефоні, подивитися серіал, помалювати. Якщо ж втома не минає після відпочинку, це може бути ознакою вигорання.
ВИГОРАННЯ
Поняття використовують як узагальнююче для позначення ознак фізичної, емоційної або мотиваційної втоми, виснаження. Вигорання виникає як реакція на тривалий стрес і тривогу. В умовах війни вигорання людини може бути пов’язане з такими факторами:
🌟 відсутністю відчуття нею покращення ситуації;
🌟 збереженням відчуття тривоги навіть тоді, коли реальна загроза припинилася або зменшилася;
🌟 появою відчуття відстороненості від суспільних подій – ніби це все відбувається не з нею;
🌟 не встигає зробити навіть ті рутинні справи, що раніше легко виконувала.
Його ознаки:
🌟 відчуття постійної перевтоми;
🌟 погіршення стану здоров’я, часті
головні болі;
🌟 безсоння;
🌟 роздратованість;
🌟 почуття емоційної спустошеності, непотрібності, безпорадності;
🌟 зловживання алкоголем, психоактивними речовинами.
Способи протидії
Усвідомити справжні причини, котрі спричиняють вигорання: невідомість, постійне очікування новин, страх отримати погані вісті.
Дотримуватися режиму харчування, сну, рухової активності: приймати їжу кілька разів на день, пити більше, ніж зазвичай; використовувати перерви між повітряними тривогами не лише для господарських справ, а й для прогулянки на свіжому повітрі; спати за будь-якої можливості.
Відчуття контролю. Взяти під контроль рутинні справи: прибирання, особиста гігієна.
Приймати та надавати підтримку близьким та тим, хто цього потребує: прості питання «Як ти?», «Як справи?» можуть повернути сили.
«Звірка годинників» цінностей: спілкуватися з однодумцями, читати і слухати інформаційні канали, які підтримують цінності вашої спільноти.
Дозволяти собі виражати та висловлювати емоції. Можна кричати, лаятися, головне – знати, кому адресована агресія, і випадково не виплеснути її на близьких.
Пам’ятати про пріоритети – знати, що для вас у цей момент є найважливішим, а що може почекати до перемоги.
Наталія ПОРТНИЦЬКА, кандидатка психологічних наук, психотерапевтка.