На цю війну 40-річний Юрій БЕРЛІЗОВ, уродженець села Ставкового, що на Зіньківщині Полтавської області, учасник АТО, пішов добровольцем. Воював старший сержант на Харківщині, у складі зенітно ракетного артилерійського дивізіону, був командиром відділення.
А 25 лютого під час тяжкого бою поблизу с. Петрівка Харківського району, виконуючи бойове завдання з відбиття значно переважаючих сил противника, отримав поранення, несумісне з життям.
Розповіли про це бойові побратими Юрія Берлізова, відзначаючи його рішучість, сміливість, героїзм і любов до Батьківщини. Підрозділ, у складі якого був Юрій, відступав, втрачаючи чимало живої сили та техніки, тому його тіло опинилося на тимчасово підконтрольній ворогові території. До недавнього часу воїна вважали зниклим безвісти, жодної інформації про нього не було. Тільки аж 11 травня механізовані підрозділи їхньої бригади, відтісняючи ворога від Харкова, на звільненій території знайшли загиблого.
Без батька залишилося восьмеро дітей, без чоловіка – вагітна дружина, без сина – мати. Він був світлим, життєрадісним, порядним чоловіком, завжди готовим прийти на допомогу, згадують його земляки. Після закінчення школи, служби в армії проходив понадстрокову службу в «Десні». Повернувшись додому, працював у колгоспі, потім одружився і працював у м. Полтава.
