НА ЗАПИТАННЯ ЧИТАЧІВ І РЕДАКЦІЇ ВІДПОВІДАЄ КАНДИДАТ МЕДИЧНИХ НАУК, ЗАСТУПНИК НАЧАЛЬНИКА ВІДДІЛУ МЕДИЧНОЇ СТАТИСТИКИ ТА АНАЛІТИКИ КИЇВСЬКОГО МІСЬКОГО ЦЕНТРУ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я ОТТО СТОЙКА.
— Пане Отто, ми не вперше спілкуємося з вами разом із нашими читачами на тему коронавірусу. Минуло вже немало карантиннного часу, а питання, що так чи інакше хвилює нас усіх, залишається: то чи є насправді в Україні пандемія коронавірусу, і про які її масштаби можемо говорити тепер, пробувши майже 4 місяці на карантині й маючи певну статистику?
— Найперше скажу, що коронавірусна небезпека була, є і, на жаль, залишається. Ще від початку січня ми спостерігали, як вона поширювалася в Китаї, де з’явилася вперше. І хоч вірус було локалізовано, попри всі суворі обмеження він все ж таки розлетівся по світу. Тому 11 березня цього року Всесвітня організація охорони здоров’я (далі — ВООЗ) заявила саме про пандемію коронавірусної інфекції. Адже немає практично у світі країни, якої б не торкнулася ця небезпека. У даному питанні орієнтуємося на ВООЗ, яка має вже достатньо великий досвід, у тому числі й у боротьбі з коронавірусом. Адже це вже третій вид такої інфекції. Перший виявили у 2003 році. Він спричинив епідемію SARS — важкого гострого респіраторного синдрому (також відомого як атипова пневмонія). Вдруге подібний вірус поширився в 2012 році на Близькому Сході, й тому назвали Близькосхідний коронавірусний респіраторний синдром (БКРС), і змогли його там локалізувати. І от зараз маємо третій вид, що спричинив пандемію. Я вважаю, що не вірити в існування коронавірусу — це повна нісенітниця і невігластво! Зазвичай це триває у людей, доки хтось із близьких знайомих або родичів не захворіє. Колеги, котрі в напруженому режимі працюють у столичній Олександрівській лікарні, куди направляють найтяжчих хворих, бачать, що то за біда, і вони не відчувають реальності прогнозів про більш легкий перебіг коронавірусної інфекції надалі. На момент проведення нашої прямої лінії, на 14 липня, в Україні підтверджено близько 55 тис. випадків коронавірусної інфекції, відтоді, як її почали фіксувати, тобто з березня. Загальна статистика смертності від різних хвороб за півроку говорить про 250 тис. летальних випадків, тобто в 5 разів більше, ніж просто навіть виявлених випадків коронавірусної інфекції, померло від якої в Україні на сьогодні 1412 осіб. Звісно, порівняно із загальною смертністю цифри невеликі, але ж вони додалися. Тобто будь-яка смерть — це вже привід лікарям для аналізу. А загалом у нас сотні тисяч хворих на різні захворювання, тому, безумовно, й таке дуже різне ставлення до коронавірусу. Та й людей, котрі стикнулися з ним, теж можна поділити на різні категорії. Хтось перехворів легко і може сказати, що то наче легкий або середньої тяжкості грип, у кого температура була не вище 37, у когось 38, і достатньо швидко впоралися з інфекцією. Я знаю, наприклад, колег із деяких лікарень, котрі перехворіли на легку форму. Найстрашніше потрапити в ті 20 відсотків людей, які мають тяжку форму, опиняються в лікарнях з діагностованою пневмонією. Ризик великий. Саме лікування може тривати більше місяця, а ще потрібен не один місяць на реабілітацію, відновлення. Отож коронавірус — то не вигадки, як дехто розповідає, а реальність. На жаль. Не варто брати до уваги й оті різні конспірологічні теорії стосовно штучного походження вірусу. Звісно, нехай розвідники, як кажуть, тримають руку на пульсі. Але маємо розуміти, що кращої лабораторії, аніж дикі тварини в природі, їхній резервуар, немає. Ну, а чому саме так сталося, що людству «подаровано» ними цей вірус? Обґрунтовані фахівцями дослідження говорять про те, що в нас стало щільнішим спілкування з дикою природою, тобто більше втручаємося в неї, контактуємо.
— Доброго дня! У зв’язку з підтвердженим позитивним тестом на коронавірус зараз мій син перебуває в районній лікарні на стаціонарі. Чи затверджено в Україні протокол лікування цієї хвороби?
Леся. Волинська обл.
— Безумовно, протокол затверджено. Робоча група лікарів Міністерства охорони здоров’я України постійно його переглядає. Адже він не є сталим, тому що постійно з’являються нові наукові дані, нові напрацювання, клінічний досвід, рекомендації фахівців світового рівня, найперше від ВООЗ, і протокол оновлюється. Якщо раніше, ви чули, були затверджені одні препарати, потім сказали, що інші використовуватимуть. На жаль, досі немає ліків, що діють саме на вірус. А з іншого боку, коли людина вже знаходиться в стаціонарі й має середній або важкий ступінь перебігу хвороби, то для неї більш важливо, аби були препарати, що полегшують її стан. Приміром, навіть простий приклад — дексаметазон, про який нині пишуть. Він і раніше широко використовувався, зокрема, аби зняти запалення. І його зараз затверджують у протоколах для лікування коронавірусу. Але знову ж таки, це — симптоматичне лікування.
— Скажіть, будь ласка, а як щодо антибактеріального препарату сульцеф?
— Найпершою умовою для застосування антибактеріальних препаратів є підтверджена наявність бактеріальної інфекції, наприклад, пневмонія. Починається вона при COVID-19 як вірусне захворювання, а потім йде ускладнення, бактеріальне, найчастіше за все. Отоді вже й використовують антибактеріальну терапію. Але повинні консультуватися з лікарями, клініцисти мають дати вам чіткі рекомендації.
— А якщо повторний тест виявиться негативним і сина виписуватимуть зі стаціонару, що маємо далі робити?
— Найперше, повинно бути два негативні тести на коронавірус: другий він здасть ще в лікарні чи коли вже буде на домашньому режимі. Але чи може бути виписаним, вирішує лікар, оцінюючи стан пацієнта. Та в будь-якому разі він повинен бути під наглядом лікаря, сімейного, скажімо. Зазвичай це має тривати кілька тижнів, адже організм ослаблений, йде відновлення, треба контролювати стан здоров’я.
— Ще хочу уточнити: лікування насправді має бути за рахунок пацієнта? Бо тут у нас все за його рахунок, навіть шприци.
— Знаю, що в усіх закладах, обладнаних для лікування коронавірусних пацієнтів, воно безкоштовне. Маєте запитати в адміністрації лікарні, в чому проблема. Можете зателефонувати на гарячу лінію МОЗ: 0 800 505 201, що працює в будні з 9 до 18 год.
— У нашій лікарні кажуть, що безкоштовно можуть забезпечити тільки цефтриаксоном, а він не лікує. Отаке…
— Пані Лесю, маєте орієнтуватися, що таких специфічних препаратів взагалі немає, додаються хіба що симптоматичні або от коли за наявності бактеріальної інфекції додаються вже антибіотики.
— Фахівці, котрі займаються лікуванням, стверджують, що вже багато знають про вірус. Що можемо сказати сьогодні нашим читачам?
— Маємо знати, що вірус прийшов до нас надовго. Сказати точно, як буде далі, важко, хоча постійно щось прогнозують. Зрозуміло, що через місяць чи два ця проблема не зникне, в тому числі й у нашій країні. Є деякі більш песимістичні прогнози, що наростатиме восени; більш оптимістичні — що все ж таки вірус втрачає свою вбивчу силу, людина до нього адаптується, набуде імунітет і переноситиме коронавірусну інфекцію значно легше, як, скажімо, той самий грип. Але водночас при грипі теж є й серйозні ускладнення, і летальні наслідки. Просто мало акцентуємо на цьому увагу, грип у нас живе десятки років, ми до нього звикли. Найімовірніше, доведеться звикати і до цього вірусу. Можливо, він ще й не останній, або його модифікація. Як бачимо, перша хвиля виявилася ось такою затяжною, вона то спадає, то наростає. Хоча дехто вважає, що маємо вже другу хвилю. У будь-якому разі оці всі навички, яких ми набули під час карантинних обмежень, треба продовжувати використовувати. Пам’ятаючи, що найперше інфекція передається повітряно-крапельним шляхом, від хворої людини, котра чхає, особливо кашляє, особливо у закритому приміщенні. Достатньо 5—15-хвилинного контакту, аби вірус передався. Тому продовжуємо говорити про актуальність масок, у тому числі і як про певний захист від дихання хворого. А ще ж людина може бути інфікованою і навіть не кашляти, не мати ніяких симптомів. Тому дуже важливо дотримуватися так званої маскової культури. Ну, і друге джерело інфікування, окрім дихання та кашлю, це — руки, якими можемо торкнутися того місця, де затримався вірус. Тож руки треба продовжувати мити дуже ретельно, найефективніше — з милом, під проточною теплою водою, не менше 20 секунд. Другий варіант, якщо немає таких умов, — використовувати дезінфектор, який має містити не менш 70 відсотків етилового чи не менш 60 — ізопропілового спирту.
— Лікарю, підкажіть, щось змінилося, так би мовити, в місці проживання, тривалості життя вірусу?
Марія. м. Чернігів.
— Дослідження й досі підтверджують, що вірус живе на тих самих поверхнях — металевих, пластикових, паперових, від кількох годин до кількох навіть діб. Теплої пори до факторів впливу на нього додалося сонце, прямі промені якого швидко знешкоджують вірус. Усе ж таки він нестійкий до зовнішнього середовища і йому не подобається свіже повітря. Проте при звичайній температурі — 20—25 градусів може жити до кількох діб. Але тоді його концентрація вже невелика, й відповідно ризик інфікуватися — теж. Найнебезпечніше, коли контакт відбувся нещодавно, скажімо, людина покашляла, подихала на той чи інший предмет, а інша його торкнулася.
— Але ж ще навесні нам розповідали, що коронавірус не любить сонця, тепла. Ми дуже чекали літа й сподівалися, що воно вб’є «корону». Але ось маємо спеку, а вона живе. Чому?
— Загалом вірус несамостійний, він сам не живе. Йому потрібні клітини, бажано якась рідина біологічна, тобто слина, слиз із дихальних шляхів. От тому в таких клітинах він і живе в організмі. Ми ж маємо постійну температуру тіла — 36,6, плюс, мінус, протягом дня вона коливається, навіть у здорових людей, але в межах до 37 чи 37,2. Та коли перебуваємо при спеці чи великому холоді, вона ж не змінюється від того, чи не так? До чого це я веду? Для вірусу — те ж саме. Він сховався в клітинці й сидить собі десь в горлі, що йому те сонце. Інша річ, коли покашляли на якийсь предмет під сонцем — тоді він швидко загине. Чому ще так на літо сподівалися? Найперше, що люди більше провітрюватимуть приміщення, буватимуть на свіжому повітрі. Ми ж улітку не спостерігаємо спалахів грипу саме тому, що не кучкуємося в закритих, теплих приміщеннях, а навпаки — охолоджуємо їх, провітрюємо, робимо протяги, виходимо на вулицю. Про це фахівці постійно нагадують, що навіть при працюючому кондиціонері відкривайте кватирки, вікна, щоб мати притік свіжого повітря.
— Хочу точно знати, які ж усе-таки симптоми хворого на коронавірус? Що змінилося за цей карантинний період? А то різне говорять.
Надія Іванівна.
— Симптоми залишилися незмінні, все те саме спостерігають: висока температура, сильний кашель або може бути й слабо виражений, таке наче дряпання в горлі. Ще лікарі звертають увагу на утруднене дихання, задишку. Можуть бути супутні симптоми, наприклад, через високу температуру, — головний біль, інші больові відчуття. Нежить при коронавірусі не характерний. Підтверджено, що інфікована людина втрачає смак, нюх. Це такі основні симптоми. Може бути ще незначний розлад шлунка, причому спричинений і самим вірусом, або ж як супутня реакція на підвищену температуру. Кожен сам по собі симптом нам давно відомий, і не раз те переживали, а от їх поєднання якраз і дає підозру. Чому постійно й говоримо: щойно температура піднялася, виходьте на зв’язок із лікарем, як мінімум, у телефонному режимі, або йдіть до нього на прийом. Адже важливо визначити, від чого піднялася температура, спрогнозувати розвиток подій. У лікаря є, наприклад, пульсоксиметр, яким можна визначити, яке в людини дихання, чи є задишка, нестача кисню.
— Кажуть, довго носити маску небезпечно, бо в ній збираються всілякі мікроби, які потім вдихаємо, що може бути інтоксикація вуглекислим газом. Чи так це, чи можна самого себе заразити, отруїти?
Назар Васильович. м. Хмільник.
— Ні, це міф, насправді такого не може бути. По-перше, маска ж пропускає повітря, по-друге, вона ж не настільки щільно прилягає до обличчя, це ж не закритий респіратор або спеціальний протигаз. Тому з цього приводу не треба хвилюватися, концентрацію вуглекислого газу ми навіть не відчуємо. У соціальних мережах з’являються такі побутові експерименти, коли людина довго дихає в масці й пульсоксиметром вимірює рівень насиченості крові киснем: він не відрізняється — в масці чи без.
— Нашій онучці треба робити щеплення, а донька боїться звертатися до лікарні, й загалом боїться цієї процедури зараз. Чи безпечно під час пандемії вакціонуватися?
Ольга Никонівна.
— Не тільки безпечно, а ще й потрібно! По-перше, літо — гарний час для вакцинації! Так стверджуємо й ми з колегами у Центрі громадського здоров’я. Тому що немає черг, немає ажіотажу такого, якраз можна уникнути небезпеки скупчення людей. І є всі вакцини, необхідні для так званої рутинної імунізації, планової вакцинації. Лікарі на первинній ланці зараз, слава Богу, не забігані. Отож є можливість спокійно, з дотриманням усіх протиепідемічних вимог зробити щеплення. Це важливо. Тому що, на жаль, не зникли ж інші загрози для здоров’я та життя людей. Боючися коронавірусу, не можна ж перестати остерігатися туберкульозу чи дифтерії. Вони паралельно існують, і знову ж таки, якщо людина захворіє на коронавірус, і вже її організм буде ослаблений, а так хоч матиме захист від цих хвороб. Чому, до речі, рекомендується робити щеплення й від грипу. І — від пневмококу. Ці вакцини поки що не увійшли до календаря щеплень, хоча їх використовують і для дорослих, і для школярів, і для малих дітей. Можна самоорганізовуватися, або, можливо, ваші роботодавці, профспілки потурбуються і зможуть їх придбати і зробити щеплення. Така рекомендація ВООЗ і нашого Центру громадського здоров’я, аби їх використовувати, як і профілактичний засіб у тому числі, від ускладнень при коронавірусі. Тому що ковід спочатку викликає вірусне захворювання, а потім приєднується бактеріальне, і це вже буде такий певний захист від бактеріальних ускладнень.
— Хочу почути вашу думку щодо масового тестування на коронавірус. Чи припустимо, чи реально це, і головне — чи ефективно?
Алла.
— Для тестування найперше мають бути показання. Це — до сімейного лікаря, котрий дає направлення, і до людини має приїхати бригада, або вже коли вона потрапляє до спеціалізованого закладу, там її тестують. Це важливо, і люди повинні знати, що є вже певний відпрацьований алгоритм дій, і не боятися тестування.
— Мою маму відмовлялися покласти в лікарню, поки не зробимо їй тест на коронавірус. Платити за це тисячу гривень не маємо можливості. Чи мають право вимагати за це гроші? Де роблять тестування безкоштовно?
— Треба це питання вирішувати з сімейним лікарем. Він має безкоштовно все організувати. Адже МОЗом розроблено чіткий механізм щодо проведення безкоштовних тестувань, право на які мають найперше всі особи з ознаками коронавірусної хвороби, всі, хто з таким контактував, і люди, які потребують планової госпіталізації.
— Раніше стверджували, що домашні тварини не хворіють і не передають вірус, тепер поширюється думка, що таке можливо. Що ж насправді? Боюсь, навіть вигулюючи свого песика, принести в дім інфекцію.
Діна Петрівна.
— Насправді поки що підтверджених випадків не зафіксовано. Є певні різні дослідження, але не варто турбуватися з цього приводу. Нехай ваш песик живе собі спокійно і тішить вас.
— Хочу на кілька днів вивезти дитину до моря, та боюсь. Як себе убезпечити, який алгоритм дій має бути в дорозі, на відпочинку?
Леся. Київська обл.
— Так само, як і в буденному житті: дотримання режиму інфекційного контролю, соціальної дистанції. Якщо є можливість — то це півтора метри. Якщо немає, неодмінно вдягайте маску: в громадському транспорті, в потязі, автобусі. Стежте, аби дитина нічого не з’їла, не помивши перед тим руки, дезінфікуйте їх. Причому, ще хочу на цьому наголосити, дезінфікуючи руки, треба вилити на них не менше 3 мілілітрів рідини, тобто мають бути мокрими, а не просто покропити, і дати їм висохнути. Після миття водою витираємо чистим рушником, а краще — паперовими, одноразовими. Дотримуйтеся усіх цих порад у дорозі та на відпочинку ще більш ретельно. Не забувайте про дистанцію. Хоча на свіжому повітрі небезпека менша, та все одно, перебуваючи, скажімо, на пляжі, уникайте скупчення, тісного контакту з іншими. Краще тримайте дитину поруч себе, аби не блукала пляжем, не гралася з незнайомими дітьми.
— Днями на сайті zdorovia.com.ua прочитала, що китайські дослідники дійшли висновку: матері, які перехворіли на коронавірус, здатні передавати своїм дітям імунітет від небезпечної недуги. В їхньому грудному молоці було виявлено антитіла до COVID-19. Якщо це так, то чи вірно розумію: новонароджене дитя матері, в якої немає молока, ніяк не зможе успадкувати імунітет?
Галина Петрівна. Івано-Франківська обл.
— Це ще просто дослідження, не узагальнене. Мало часу минуло, аби робити такі висновки. Та в будь-якому разі, хочу ще раз нагадати, що материнське молоко дуже важливе для імунітету дитини. І перші півроку треба годувати тільки ним. Без усіляких домішок, прикормів і — води. Оце дасть дитині найміцніший імунітет при будь-яких захворюваннях. У такий спосіб закладається не лише імунітет, а й налагоджується нормальна робота шлунково-кишкового тракту. Загалом дуже важливо якомога довше годувати дитину груддю.
— Чи може використовуватися під час лікування коронавірусу амізон?
Мирослав. м. Івано-Франківськ.
— Загалом дивно, що його включили в дослідження. Ну, нехай досліджують. У принципі, визначали ще раніше, що при грипі він неефективний.
— Тобто ефективні тільки антибіотики?
— При ускладненнях можуть використовувати різні препарати, але — затверджені протоколом лікування. Тому не треба закупляти в аптеках ті чи інші ліки. І взагалі сприймати будь-які з них як антикоронавірусні. Адже немає поки що специфічних препаратів, аби лікувати цей вірус. Є ті, що застосовують при лікуванні ускладнень.
— Пане Отто, наскільки важливо приймати при коронавірусній інфекції вітаміни, вживати оздоровчі продукти, і що це може бути?
Ірина Володимирівна. м. Київ.
— Вакціонуватися через їжу ми не можемо, а от підтримати організм здоровим харчуванням, допомогти йому виробити імунітет — так. Це не означає, що треба шукати щось специфічне. Йдеться про комплекс здорового харчування. Зараз про це багато пишуть, говорять про так звану тарілку здорового харчування. Таке собі гармонійне співвідношення білків, жирів і вуглеводів, а головне — овочів, фруктів та ягід. У ягодах дуже багато антиоксидантів, що допомагають організму очищатися від забруднення. Людині бажано щодня з’їдати хоча б по жмені різних ягід, особливо зараз, у сезон, коли є ще й лісові. Неодмінно заготуйте про запас, заморозьте і вживайте свіжозаморожені впродовж року. Для здорового харчування, звісно, найперше важливі овочі, все ж вони мають більше корисних мікроелементів, вітамінів, ніж фрукти, особливо ті, що зеленого кольору — різні капусти, салатна, листова зелень тощо. Загалом наше споживання має бути різноманітним. Зараз маємо такий серйозний привід більше вникнути в здорове харчування, дбати про його збалансованість. Водночас і про те, щоб, якоюсь мірою, було й індивідуальним, адже мають бути враховані ваші уподобання та реакція шлунково-кишкового тракту. Але, що тішить, у людей є можливість виховувати свій смак, поєднувати приємне з корисним. Тобто якщо звикли до смаженої картоплі з сосискою, то можемо замінити їх, скажімо, на печену картоплю з тушкованою птицею.
— А киснева вода може бути корисною в боротьбі з коронавірусом?
— Треба пам’ятати, що вода, найперше — чиста — це загалом основа нашого здорового буття, здорового харчування. Різні домішки до води — це рекламні трюки найчастіше. До речі, на звичайній теплій воді можна настоювати ягоди і фрукти, а не заварювати, не варити компоти. Просто залити теплою водою, цукру можна менше додавати, але користі буде багато, вітаміни не переваряться, і матимете такий корисний та освіжаючий напій.
Будьте всі здорові!
На прямій лінії чергувала Тетяна ВЛАСЮК,
головний редактор газети «Порадниця».
