Слово «склероз» асоціюється у нас насамперед із віковим порушенням пам’яті. Але в медицині цей термін означає перетворення здорової функціональної тканини різних органів на щільну сполучну тканину. Своєю чергою небезпечне захворювання «розсіяний склероз», від якого часто страждають і молоді пацієнти, не має нічого спільного зі старечою забудькуватістю. «Порадниця» з’ясувала, чому воно виникає та які перші «дзвіночки» повинні насторожити.
УРАЖУЄ РІЗНІ ЗОНИ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
— Розсіяний (множинний) склероз — це хронічне аутоімунне захворювання нервової системи, при якому уражуються оболонки волокон головного та спинного мозку, — пояснює лікар-невролог вищої категорії Оксана ЩИТНИК. — Через збій у роботі імунної системи відбувається незворотне руйнування здорової нервової тканини та заміна її на рубцеву. Рубці, що виникають, ускладнюють передачу імпульсів від мозку до органів і частин тіла, спричиняючи в організмі різні порушення: м’язову слабкість, запаморочення, хиткість ходи тощо. Розсіяним склероз називають тому, що хвороба здатна одночасно уражувати різні зони нервової системи.
Раніше її вважали рідкісною, але останнім часом поширеність помітно зросла — лікарі пов’язують це з підвищенням рівня діагностики. Нині в Україні налічується щонайменше 20 тисяч пацієнтів із розсіяним склерозом, причому хвороба значно помолодшала: її симптоми здебільшого виявляють у людей віком 20–45 років. Найчастіше від розсіяного склерозу страждають жінки, але в чоловіків недуга розвивається агресивніше й прогресує швидше.
ПРИЧИНИ, ФАКТОРИ РИЗИКУ
За словами лікарки, встановлено, що основна причина розвитку розсіяного склерозу — це збій у роботі імунної системи організму, через який вона атакує власні здорові клітини та тканини. Але чому «ламається» імунітет, досі точно не з’ясовано.
До найбільш ймовірних провокаційних факторів відносять генетичну схильність, інфекційні та вірусні захворювання, хронічний або дуже сильний стрес, травми спини та голови. У підвищеній групі ризику — пацієнти з цукровим діабетом 1-го типу, ендокринними патологіями, запальними процесами в кишківнику.
Спровокувати розвиток хвороби здатний і вплив на організм радіації, токсинів чи несприятливих екологічних умов, а також куріння, зловживання алкоголем, тваринними жирами та сіллю.
Крім того, вважають, що до її виникнення більш схильні жителі країн із холодним кліматом чи вираженою зміною сезонів.
За даними статистики, зазвичай розсіяний склероз діагностують у пацієнтів із сукупністю кількох факторів ризику.
ЩО МАЄ НАСТОРОЖИТИ
Симптоми розсіяного склерозу можуть значно відрізнятися у різних людей і залежать від локалізації та ступеня ушкодження нервових волокон. До найпоширеніших проявів хвороби належать:
- занепад сил, швидка стомлюваність, дратівливість;
- напади запаморочення та головного болю;
- уповільнення та нерозбірливість мови;
- зниження інтелектуальних здібностей та пам’яті;
- нестійка хода, порушення координації рухів, тремтіння рук;
- погіршення чи «розмитість» зору, двоїння в очах;
- раптова слабкість м’язів, пульсуючий м’язовий біль;
- відчуття оніміння та поколювання в кінцівках, обличчі чи всьому тілі.
Ускладненнями хвороби можуть стати параліч ніг, судомні напади, порушення сечовипускання, депресія.
ЛІКУВАННЯ
— Діагностика розсіяного склерозу являє певну складність, оскільки на ранніх стадіях його симптоми слабо виражені та схожі на прояви інших неврологічних патологій, — каже Оксана Щитник. — При підозрі на розсіяний склероз насамперед проводять МРТ головного та спинного мозку з контрастною речовиною для виявлення на знімках основної ознаки — склеротичних утворень одразу в кількох зонах.
Якщо діагноз під питанням, призначають додаткові, більш складні та дорогі дослідження — наприклад, аналіз спинномозкової рідини.
Також про діагноз «розсіяний склероз» свідчать симптоми, які то з’являються, то зникають, оскільки для хвороби характерне чергування рецидивів і ремісій.
Ліків, здатних повністю вилікувати розсіяний склероз, поки що не існує. Захворювання вважають хронічним і схильним прогресувати, що погіршує якість життя пацієнта. Терапія спрямована на боротьбу з рецидивами, полегшення симптомів, а також уповільнення розвитку хвороби.
Для цього призначають інтерферони, гормональні препарати, імунодепресанти, міорелаксанти, антидепресанти, спазмолітики. Для покращення загального самопочуття рекомендовані фізіопроцедури, лікувальна фізкультура, масаж, заняття з психологом.
ПРОГНОЗ ТА ПРОФІЛАКТИКА
Передбачити темпи розвитку розсіяного склерозу неможливо. Прогресування хвороби залежить від багатьох факторів: форми та виду патології, віку, стану здоров’я й способу життя пацієнта, своєчасності поставленого діагнозу та адекватності призначеного лікування. Але й для профілактики захворювання, і для запобігання його загостренням необхідно вчасно лікувати застудні інфекції, бути фізично активним, відмовитися від шкідливих звичок, збалансовано харчуватися, уникати стресів і перегріву тіла (при розсіяному склерозі протипоказані гарячі ванни, лазні, сауни).
Ірина КАДЧЕНКО.
