«Любов і співчуття — от без чого не можна бути людьми» — ці слова відомого українського кінорежисера, сценариста, кінопродюсера, народного артиста України Романа БАЛАЯНА, сказані ним на нашій порадницькій гостині майже десятиріччя тому, часто приходять на згадку ось упродовж цього останнього року. Хіба ж могли подумати до 24 лютого 2022 року, що поряд із нами живе так багато тих, кого, виявляється, насправді важко назвати людьми. Ті, хто прийшов на чужу землю вбивати, ті, хто підтримує цю жорстоку війну і вимагає її продовження.
Про це і не тільки говорили ми з Романом Гургеновичем напередодні його 82-го дня народження, що відзначатиме 15 квітня. Вірменин за походженням, він майже 60 років живе в Києві, який завжди називав найкращим містом, й болісно, як і ми всі, сприймає російську агресію в Україні.
ПРО ВІЙНУ І САТАНУ
Вважаю путіна сатаною. Він дуже непередбачуваний, як і вся російська влада. І весь час так було. А коли до влади ще й цей тип прийшов — то вже верх усього. Тому мало хто міг припустити це, крім тих, хто знав про повномасштабне вторгнення.
…Сатану тільки Бог може покарати й призупинити все це криваве безумство. путін настільки багато втратив, напавши на Україну, що йому вже все одно, що робити. Він готовий до всього. І з нами, і з Заходом, і з небом воювати. Цього не передбачиш.
ПРО ВІЙНУ ІНФОРМАЦІЙНУ
Це – й інформаційна війна. І до повномасштабного вторгнення росія володіла цією зброєю значно краще, ніж ми, там завжди відповідно налаштовували людей. Ось путін відвідав Маріуполь, і в той же день в росії розповіли, що це все зробили ми, що українці розгромили місто. Що ви ще хочете?! І подібне день у день демонструється там. Тому що давно зрозуміли силу, ефективність пропаганди. Вони й на Заході, та й по всьому світу ведуть активну інформаційну війну. Безперервно туди вкидається інформація, що це ми в Україні все руйнуємо, усе підриваємо, самі розгромили Бучу, Ірпінь, Бородянку… Нам треба активнішими бути на інформаційному фронті, закидати туди свою, правдиву, викривальну інформацію.
ПРО ІСТОРИЧНІСТЬ МОМЕНТУ
Ми досі думали, що є суверенними, а насправді ж це було не так. Бо до всіх нам треба було дослухатися: що скаже Америка, що скаже Захід, що скаже росія. Ніякої справжньої суверенності не відчували. А зараз вона в нас буде, неодмінно. Хоч би як ця війна закінчилася, наша суверенність навіть уже є. І демократія, я абсолютно впевнений, повернеться в Україну.
ПРО РЕЖИСЕРСЬКУ ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ ПІД ЧАС ВІЙНИ
Ні, це не моя тема. Навіть коли була Перша карабаська війна з Азербайджаном, наприкінці 80-х років, до мене зверталися з пропозицією щось зняти. Відмовився, сказав, що можу брати участь тільки в питаннях перемир’я, якщо такий час колись наступить. А військові конфлікти, війна — це не моя. Можу знімати про любов, про ненависть. Це ж вічна тема… Господи, можна знімати просто про те, як хлопчик любить дівчинку. А взагалі в Україні сьогодні час для документальних фільмів, для хроніки. Оце насправді дуже важливо.
ПРО ФІЛЬМ ДМИТРА КОМАРОВА «РІК»
Найкраще, що я бачив за цю війну. Найкраще! Ми з дружиною не могли відірватися. Я всім своїм друзям, знайомим порадив подивитися цю роботу. Навіть був здивований, що цей хлопець так зняв. Досі ж він просто подорожував по світу, а тут такий сильний проєкт!
ПРО ПЕРЕМОГУ
Гадаю, це буде всесвітнє свято. Наша Перемога порадує всіх, не тільки нас, українців. Це буде перемога демократії. Перемога добра над злом.
Повну версію порадницької гостини з Романом БАЛАЯНОМ можна вже прочитати в свіжому номері газети «Порадниця» від 13 квітня 2023 року.
Автор та керівник проєкту Тетяна ВЛАСЮК, головний редактор газети «Порадниця».
