В юдеїв 29 листопада починається святкування Хануки, яке триватиме до 6 грудня. У ІІ ст. до н.е., коли брати Макавеї підняли повстання проти загарбників і вирішили освятити осквернений Храм, то знайшли лише один глечик олії, якої вистачило б на день для храмового світильника. Приготування нової ритуально чистої олії зайняло б вісім днів, але освячення храму вирішили не відкладати. І коли запалили олію, то вона горіла всі вісім днів.
Римо-католики 30 листопада вшановують апостола Андрія, який першим став послідовником Христа, тож названий Первозванним. Церковні письменники стверджують, що він проповідував у Криму та Скіфії (на теренах сучасної України), а Нестор Літописець вказує, що апостол дійшов по Дніпру до київських пагорбів.
Православні та греко-католики 4 грудня святкують Введення в Храм Пресвятої Богородиці. Батьки Марії — святі Іоаким та Анна, будучи бездітними, пообіцяли Богові, якщо в них народиться дитина, то віддадуть її до Єрусалимського Храму служити Богові. Коли Марії виповнилося три роки, її віддали первосвященнику Захарії — батькові Івана Хрестителя. Богослов’я на прикладі батьків Марії та Самої Богородиці показує, наскільки важливі жертовності та покликання для розвитку Церкви.
Вірменська Церква 4 грудня вшановує апостолів Тадея та Варфоломія, яких вважають першими просвітителями Вірменії. Тадей приніс сюди наконечник списа, яким римський солдат вдарив Христа. Ця реліквія і нині зберігається в Ечміадзинському кафедральному соборі, як і мощі самого святого. Вважаючи обох апостолів своїми засновниками, Вірменська Церква називає себе Апостольською.
Лютерани та римо-католики 5 грудня розпочинають другу неділю Адвенту. В цей день лютерани розмірковують про викуплення. Для римо-католиків це день роздумів про Івана Хрестителя, який закликає завжди розпочинати свій шлях з Христа. Також запалюють другу свічку, яка називається віфлеємською і є символом віри та усіх сподівань.
Марина ЧОРНА, релігієзнавець.
