Україна з її неозорими степами й полями, мальовничими левадами й садами, чистими ріками й озерами, береги яких пахнуть медом, віками надихала поетів і художників. З особливою любов’ю малював цю обітовану землю всесвітньо відомий український художник Ілля Юхимович Рєпін, 177 років від дня народження якого минає 5 серпня. Його пензлю належать понад 1000 творів, серед яких шедеври — «Запорожці», «Гопак», «Бурлаки на Волзі», «Іван Грозний убиває свого сина».
А насправді Ілля Ріпин
Народився художник біля Чугуєва на Харківщині. Його предками були козаки чугуївського полку, що в 1819 р. повстав проти Російської імперії. Ілля Рєпін був українцем не лише за походженням, а й по духу — писав своє прізвище тільки через ѣ — Рѣпинъ, що за нормами українського правопису читається як Ріпин. Та найбільше українськість проявилася у його творчості — всі картини української тематики красиві й барвисті, а їхні герої сильні, гідні, намальовані з великою симпатією.
Хто вони — герої картини
Одну зі своїх знаменитих картин «Запорожці пишуть листа турецькому султану» митець присвятив українським козакам, що уособлювали вільнодумство і незламний народний дух. Над полотном працював цілих десять років, шукав прототипи, консультувався зі своїм другом, дослідником козацтва, істориком Дмитром Яворницьким, вивчав музейні колекції, їздив в експедиції. Сам Яворницький позував Рєпіну для фігури писаря, що сидить за столом і пише листа турецькому султану. Він хитро усміхається і тільки встигає занотовувати те, що кажуть козаки: «Пиши: ти нашої свині старший підсвинок…»
Центральний персонаж картини — отаман Сірко. Його Рєпін змалював із командувача військами Київського округу генерала Драгомирова, родом із Сумщини. А суворий козак у чорній шапці — то меценат і покровитель Тараса Шевченка Василь Тарновський, родом із Полтавщини. До речі, в його маєтку в Качанівці збиралися відомі діячі культури, які по-дружньому називали господаря «Гетьман». Саме там Рєпін у 1880 році змальовував шаблю Богдана Хмельницького, гетьманські клейноди, речі Івана Мазепа з колекції Тарновського. Його візник став прототипом козака Голоти — щербатого слугу напідпитку художник встиг замалювати під час переправи на поромі через Дніпро.
Для сивого козака в шапці, якого назвали Тарасом Бульбою, позував професор Петербурзької консерваторії Олександр Рубець, земляк Рєпіна з Чугуєва, представник старовинного козацького роду. З-поза Рубця виглядає Федір Гнатович Стравінський, соліст Маріїнського театру, батько всесвітньо відомого композитора Ігоря Стравінського, рід якого з Волині.
Лисий запорожець на передньому плані, що сидить спиною до глядача, — ватажок дворянства Катеринославської губернії й обер-гофмейстер імператорського двору Георгій Алексєєв. Він навідріз відмовився позувати художнику й «світити лисиною», тож Рєпін з Яворницьким вдалися до авантюри. Митець запросив Алексєєва, який цікавився нумізматикою, ознайомитися з колекцією монет Яворницького. І поки предводитель дворянства захоплено її розглядав, Рєпін, що знаходився на антресолях, увічнив на полотні голову Алексєєва. Той свою лисину впізнав на картині і страшенно обурився, втім пробачив друзів.
Бурсака малював з… маски
Цікава й історія молодого бурсака, підстриженого під макітру. Це художник, графік, фольклорист і етнограф Порфирій Мартинович із Полтавщини, який у 1873–81 рр. навчався у Петербурзькій академії мистецтв. Його картини увійшли до золотого фонду українського та світового мистецтва. На одному з практичних занять в академії з Мартиновича зняли гіпсову маску, що зафіксувала його усмішку. Саме усмішка зацікавила Рєпіна, і за маскою (з Мартиновичем він не був знайомий) написав образ бурсака. До слова, 77-річний Мартинович помер під час Голодомору в 33-му в Краснограді.
Усі натурники на картині «Запорожці» — українці, серед них є поляк і татарин, представники двох поневолених Російською імперією народів. Вважається, що на картині Рєпіна запорозькі козаки у 1676 р. разом із отаманом Іваном Сірком пишуть листа, відповідають на ультиматум султана Османської імперії Мегмеда IV.
Оригінал листа не зберігся, хоч у 1870-х рр. катеринославський етнограф Яків Новицький знайшов його копію, зроблену в ХVІІІ столітті. Він передав її Дмитру Яворницькому, котрий зачитував лист своїм гостям, серед яких був і Рєпін.
Дійшло до адресата
Сучасні українські письменники брати Капранови мають іншу версію. За їх словами, Рєпін задумав картину в 1876 р., коли Емським указом імператор Олександр II заборонив українську мову, пісні, книжки, театр. Але ж заборона не поширювалася на образотворче мистецтво! Тож Капранови, відомі ще й як дослідники української історії, вважають, що запорожці насправді писали листа російському цареві і саме його називали «старшим підсвинком нашої свині» і «кривим братом рогатого чорта». Якщо так, то лист дійшов до адресата. Картину купив син царя-українофоба імператор Олександр III.
Орися ВЕЛИЧКО.
