Тромбоцитоз, або тромбоцитемія — збільшений вміст у крові тромбоцитів (від грец. згусток+клітина), тобто невеликих, 2—4 мкм у діаметрі, дископодібних без’ядерних клітинних фрагментів, що циркулюють у кровотоці і чутливо реагують на ушкодження судин. Живуть вони 7—10 днів, після чого їх утилізують спеціальні клітини селезінки й печінки. Відіграють надзвичайно важливу роль у гемостазі (система збереження рідкого стану крові, її розрідження) і тромбозі.
Тромбоз (від лат. thrombdsis — згортання) — прижиттєве формування усередині кровоносних судин згустків крові: коли судина ушкоджується, організм використовує тромбоцити і специфічний білок фібрин для формування згустку крові як своєрідної заплати, затички (тромбу), що запобігає втраті крові. За певних умов згустки крові можуть утворюватися у кровотоці навіть без ушкодження судин. Згусток, що вільно циркулює по всьому кровоносному руслу, має назву ембол (від лат. embolus — клин, затичка).
Серед причин розвитку тромбоцитозу (симптоматичного) — спленектомія (видалення селезінки), залізодефіцитна й гемолітична анемія, хірургічні операції, гостра і прихована кровотеча, ревматоїдний артрит, остеомієліт, гострі й хронічні інфекції, цироз печінки, амілоїдоз, онкологічні захворювання (передусім легенів і підшлункової залози), полікістоз нирок, алкоголізм, прийом деяких лікарських препаратів (наприклад, адреналіну і вінкристину). Крім цього, розрізняють так звану первинну (ідеопатичну) тромбоцитемію, що спостерігається внаслідок дефекту в розвитку кровотворних стовбурних клітин.
Лікування первинного тромбоцитозу проводять цитостатичними препаратами (мієлосаном, мієлобромолом) упродовж кількох тижнів до нормалізації кількості тромбоцитів. При порушеннях мікроциркуляції призначають антиагреганти, антикоагулянти, тобто розріджувачі крові, які знижують її зсідання (ацетилсаліцилову кислоту, трентал, гепарин, похідні оксикумарину тощо). Також можна готувати настої або чаї із таких рослин, як кропива, таволга, шабельник (вовче тіло), селера, імбир, софора японська, коріння півонії.
У деяких випадках перебіг захворювання тривалий час може відбуватися без вираженої клінічної симптоматики. У разі появи вторинного тромбоцитозу проводять лікування основного захворювання, що й спричинило підвищення кількості тромбоцитів у крові.
Сергій БІЛОУС, лікар-гематолог.
