На зорі появи банківських карток люди до них ставилися насторожено, тож більше довіряли готівці. Та часи змінилися, і сьогодні з допомогою невеликого шматка пластику ми дедалі частіше здійснюємо грошові перекази, покупки в магазинах, оплачуємо рахунки тощо. Так зручніше і, як нам здається, безпечніше.
Шахраї швидко пристосовуються до нововведень. Зокрема для залучення якомога більшої кількості клієнтів до онлайн-операцій багато банків зробили реєстрацію в системі інтернет-банкінгу максимально простою. Для цього достатньо ввести номер картки і пароль, надісланий банківською установою sms-повідомленням. На жаль, ці новації неабияк полегшили життя кіберзлочинцям.
Способів вивідати у жертви необхідну інформацію чимало. Наприклад, видаючи себе за помічника депутата чи представника благодійного фонду, можуть під час телефонної розмови повідомити пенсіонеру про призначення матеріальної допомоги і попросити вказати номер картки, на яку можна було б перерахувати гроші. Отримавши дані, аферисти, не припиняючи розмови, починають реєструватися у системі інтернет-банкінгу відповідної фінансової установи, і тільки-но жертва повідомляє пароль, що надійшов у sms, отримують доступ до її рахунку.
Активно використовують злочинці і sms-розсилки з фіктивною звісткою про значні виграші та необхідність сплатити внесок або про блокування картки. Причому такі «листи щастя» надсилають масово, тому їх отримують як клієнти банків, так і сторонні люди. Розрахунок простий – підсвідома реакція отримувача. Зацікавлена особа одразу відреагує й передзвонить, а інші просто проігнорують. Як правило, шахраї у підписах до sms використовують назви великих банків, адже у них чимала клієнтська база, і ймовірність знайти жертву найвища.
Останнім часом у зловмисників стала популярною нова схема виманювання грошей. Спочатку вони телефонують від імені банку і пропонують погасити заборгованість, якої насправді немає. Коли людина передзвонює, аби з’ясувати ситуацію, скидають виклик. Після цього телефонний рахунок жертви поповнюють на незначну суму (як правило, 10 грн.). Тепер, знаючи, на який номер здійснювався останній дзвінок із телефону, а також суму останнього поповнення, шахраї у будь-якому сервісному центрі оператора відновлюють пак-код і отримують дублікат сім-картки жертви, блокуючи основну. Таким чином, паролі банківських карток, прив’язаних до цього номера, отримують уже вони.
У цієї схеми є ще одна варіація. Вам можуть зателефонувати і сказати, що помилково поповнили рахунок вашого телефону, й попросити повернути гроші. Звичайно, ви кажете, що ніякі кошти не надходили, тоді шахраї пропонують вам ще раз перевірити і зателефонувати їм. Уже після того, як це зробите, ваш рахунок справді поповнять на кілька гривень, а далі – за схожим сценарієм.
Отже, попри те, що банки завжди інформують клієнтів про необхідність дотримуватися правил конфіденційності, багато хто нехтує цими застереженнями. Саме тому вже вкотре нагадуємо, що співробітники фінансових установ ніколи не телефонують клієнтам з невідомих номерів із метою отримання таємної інформації стосовно платіжної картки. За жодних обставин не говоріть стороннім особам (особливо тим, які представляються працівниками банку) кодове слово, номер картки, термін її дії, PIN-код та інші дані. Так само не ведіть розмов із шахраями, а щоб уточнити чи перевірити повідомлення, телефонуйте лише на номери, вказані на зворотному боці вашої картки.
Віктор МИРОНЕЦЬ.
