Як зазвичай буває з квітами? Відцвіли — та й усе. Однак це не про календулу (нагідки), цілющими квітками якої лікують безліч хвороб.
КОЛИ ЗБИРАТИ КАЛЕНДУЛУ?
Збирають квіткові кошики, що повністю розпустилися, одразу після початку цвітіння. Запізнення призводить до зав’язування насіння та погіршення якості сировини. Суцвіття під час цвітіння розкриваються кожні 3 дні, згодом — 4–5 днів. Квітконоси одразу видаляють або зривають квіти біля основи стебла. День має бути сухим. Регулярне збирання сприяє утворенню нових квіток. Так цвітіння можна подовжити до приморозків, але перша продукція найкраща.
ЯК СУШИТИ ТА ЗБЕРІГАТИ
Висушують суцвіття нагідок у добре провітрюваному місці в тіні, на горищах, розклавши тонким шаром, чи в сушарках за температури 40–45 градусів. Висушені кошики розтирають пальцями: якщо вони розсипаються, то сировина готова. Зберігають у полотняних чи паперових мішечках у сухому прохолодному приміщенні. Термін придатності — 2 роки.
ЦІЛЮЩІ ВЛАСТИВОСТІ
Препарати з календули мають бактерицидні властивості, подібні до дії сильного антибіотика. Вони заспокоюють, поліпшують сон, посилюють роботу серця, придатні для лікування гастриту, виразки шлунка та 12-палої кишки, печінки, гіпертонії, жовчних шляхів, зокрема сприяють виведенню жовчі. Завдяки високому вмісту дубильних речовин календула має в’яжучу дію. Відвари і настої — сечогінний ефект, тому їх використовують для лікування хвороб сечового міхура (каменів і піску в нирках та інших). Зовнішньо препарати ефективні проти недуг порожнини рота. Зокрема полоскання помічне при тонзиліті, ангіні й стоматиті (2 столові ложки квіток залити склянкою окропу і настояти в термосі 1 год.). Також зовнішньо нагідки застосовують від вугрів, фурункулів, забиттів, дрібних ран, порізів, опіків, пролежнів. Використовують календулу в косметології при проблемній шкірі. Спринцювання настоєм ефективне за ерозії шийки матки, білей, трихомонадних кольпітів та інших гінекологічних недуг.
Настій квіток: 20 г календули залити 400 мл окропу, настояти 1,5–2 год., процідити і приймати по 100 мл 3–4 рази на день.
Настоянка: 1 частину квіток залити 10 частинами 70-градусного спирту і настоювати кілька годин. Як жовчогінне та за хвороб шлунково-кишкового тракту приймати по 15–20 крапель тричі на день. При зовнішньому використанні настоянку застосовують розведеною у воді (чайна ложка на 200 мл окропу).
Настоянка на горілці: беруть на 100 мл горілки 20 г сухих або 40 г свіжих квіток, кладуть у скляну банку, заливають горілкою, закривають кришкою і ставлять на 2 тижні в темне місце, періодично збовтуючи. Потім проціджують та зберігають у холодильнику. Застосовують у такій дозі, як і спиртову. Ефективна настоянка для полоскань горла: чайна ложка на склянку теплої води.
КАЛЕНДУЛА В КУЛІНАРІЇ
Квітки висушити, перетерти на порошок і додавати як барвник і прянощі до супів, плову, випічки, салатів, ароматизації та забарвлення твердих сирів. Але пігментний барвник розчиняється лише в жирах, тому квітки спочатку проварюють у молоці або жирі, а потім цю рідину додають до страв.
Нагідки — добрий медонос. Мед із них має лікувальні властивості.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
