Це найпростіший варіант каші, що містить три види круп, але найчастіше в монастирській кухні змішують до семи. Крім того, до складу входять овочі. Для більш ситного варіанту можна додати гриби або м’ясний фарш. Важко сказати, що робить її настільки смачною, незважаючи на простоту, можливо, незвичайний склад. Крім того, це чудовий спосіб використати залишки круп.
* 0,5 склянки гречки
* 0,5 склянки рису
* 0,5 склянки пшона
* велика морквина
* велика цибулина
* великий солодкий перець
* 2–3 середні помідори
* чайна ложка солі
* чверть чайної ложки чорного меленого перцю
* свіжа зелень (за смаком)
* олія (для смаження)
Змішати рис, гречку і пшоно, добре промити кілька разів. Кожну з цих круп можна замінити будь-якою іншою, яка у вас є в наявності або яка більше смакує. Але час їх приготування має приблизно бути однаковим, в іншому разі одна крупа може недоваритися, а інша розваритися.
Цибулину нарізати кубиками або півкільцями, помідори (шкірочку можна не знімати) і солодкий перець — кубиками, моркву крупно натерти. Посмажити у великій кількості олії цибулю до золотистого кольору. Перекласти до нього моркву, тушкувати 2–3 хв. Додати на сковороду помідори і солодкий перець, готувати, помішуючи, 2–3 хв.
Викласти в каструлю декількома шарами суміш круп, перекладаючи кожен овочевою сумішшю (приблизно), щоб добре просочилися соками. Посолити, поперчити. Закип’ятити воду (у співвідношенні суміші круп і води — один до двох), залити кашу. Накрити каструлю кришкою, поставити томитися на дуже слабкому вогні на 30 хв. В кінці за бажанням притрусити подрібненою зеленню, ретельно перемішати.
Готувала Діана ШЕПЕЛЬ.
