Людина неймовірної сили, жорстокий в бою, непередбачуваний і грубий, був абсолютно наївним у житті. Він став символом Російської імперії та її національним героєм, здобувши популярність по всьому світу. А на старості років продав усі свої медалі, щоб не померти з голоду.
Неймовірна природна сила дісталася Івану від предків. Дід його дожив до 120 років, а батько навіть у старості міг в повному сенсі слова повалити бика. Він народився 26 вересня 1871 року в маленькому селі Красенівці на Полтавщині в небагатій селянській родині, проте зі славного і знатного козацького роду.
У період свого розквіту не програв жодної сутички, і став 6-разовим чемпіоном світу. Виступаючи на різних турнірах у Франції, Німеччині, Англії, Італії, Америці, чемпіон зібрав величезну суму грошей. За один тільки вихід Піддубному платили 130 карбованців, у той час як інші борці отримували по 10.
У 1924 році Товариство професійних борців Німеччини запросило його на комерційні матчі. Луначарський підготував усі необхідні документи, й Іван Піддубний поїхав демонструвати Європі силу Радянської влади. У Гамбурзі його знайшов антрепренер з Америки і запропонував турне на 2 роки з гонораром в сотні тисяч доларів.
Йому тоді було 54 роки. Медична комісія в Нью-Йорку встановила, що по здоров’ю він на 15 років молодший. Довелося переучуватися на американський стиль боротьби, який, по суті, був боєм без правил. Піддубного на рингу били ногами, видавлювали пальцями очі, виривали вуса. Але суперники завжди отримували нещадну відповідь. Він став відомим у США, а газети називали його першим радянським борцем Іваном Грозним.
Америка Піддубному не сподобалася, на відміну від Європи. Він вважав цей спорт продажним, а публіку кровожерливою. Іван втомився і мріяв повернутися в рідну Красенівку. «Навіть бузок тут не пахне», – писав він своїй дружині. Грошей на руки силачу майже не давали, а за умовами контракту відправляли на банківський рахунок. До того ж часто затримували виплати.
Піддубний відмовився прийняти американське громадянство і заявив, що коли закінчиться контракт, поїде. Американці, не бажаючи втратити прибуток від російського ведмедя, пішли на хитрість. Переписали контракт так, що гонорар зможе отримати тільки громадянин США. У травні 1927 року Піддубний на пароплаві повернувся на батьківщину, залишивши Америці цілий статок.
А на схилі років, соромлячись латаної сорочки, він сидів удома і перечитував статті й афіші. Закривши очі, уявляв, що знову в цирку і голос конферансьє проголошує: «Пані та панове, на арені гордість Імперії, 6-разовий чемпіон світу з французької боротьби, богатир усієї Русі, непереможний запорозький козак Іван Піддубний». Єдине, що у нього залишилося від тріумфальних гастролей, – чайник, привезений із США. А там на банківському рахунку досі лежать його півмільйона доларів.
Підготувала Валентина ГАРКАВА.
