Цього року вперше відзначатимемо 1031-річчя Хрещення України-Русі у складі об’єднаної помісної Православної церкви України. З такої нагоди 28 липня о 8.30 на території Софії Київської розпочнеться Божественна літургія, яку має очолити Блаженнійший Митрополит Епіфаній. По її закінченню, орієнтовно о 10.30, розпочнеться Український Хресний хід за маршрутом: Софія Київська –Володимирський проїзд — Михайлівська площа — вулиця Трьохсвятительська — парк Володимирська гірка, а об 11.00 біля пам’ятника св. рівноап. князю Володимиру буде звершено молебень, присвячений Хрещенню України-Русі. Тож напередодні урочистостей згадаймо історичний шлях, який було пройдено Київською державою.
Остаточним утвердженням православ’я на наших теренах завдячуємо святому рівноапостольному Володимиру, великому князю Київському, який 988 року вирішив визнати саме християнство державною релігією. «І було видно радість велику на небі і на землі: стільки душ врятованих!» — так змалював прп. Нестор Літописець у «Повісті минулих літ» рішення князя. Велике хрещення киян відбулося на березі р. Почайни — правого рукава Дніпра. Сам князь прийняв хрещення з іменем Василій (у перекладі з грецької — цар) іще раніше у Херсонесі.
Прийняття християнства змінило життя наших предків. Після хрещення князь Володимир почав закладати школи, будувати храми, зокрема віддавши на будівництво першого кам’яного православного храму Київської держави 10-ту частину своїх прибутків, звідки й пішла його назва — Десятинна церква. Згодом церковну десятину було унормовано в кодексі законодавства «Руська Правда», запровадженого блгв. кн. Ярославом Мудрим. Ровесником часів князювання Володимира історики визнають і Софійський собор, єдиний збережений з тих часів храм Києва, будівництво якого було розпочато 1011 р., іще за життя князя, а завершено його сином, блгв. кн. Ярославом Мудрим. Світло Божої істини століттями поширювалося з цього потужного центру православ’я, визначивши й історичний напрям розвитку давньоруської держави, яка з X ст. стає частиною Християнської Європи. Відтоді Київ став центром поширення віри Христової на навколишніх землях, здобувши славу «другого Єрусалиму»; Дніпро ж називали «другим Йорданом», а собор Святої Софії — новим єрусалимським храмом.
Саме за часів християнства Київська держава досягла свого розквіту, об’єднана благодаттю духовності. Тож символічно, що саме від стін давньої Софії Київської, яка свого часу стала історичним центром Київської Митрополії, 28 липня, у день пам’яті св. рівноап. князя Володимира, і розпочнеться Український Хресний хід.
Такі ходи були відомі ще з перших віків християнської ери. Приміром, у Візантії вірні від Святої Софії йшли до храму, який відзначав своє свято. Проводили їх і на теренах Київської Русі; та й сам шлях киян до Почайни для прийняття хрещення можна вважати першою руською хресною ходою. Для кожного віруючого участь у Хресному ході — це особисте підтвердження віри в Бога поза храмом, коли людина своєю щирою молитвою засвідчує присутність Господа у власному житті. Хресний хід дає нам можливість стати лицем перед Богом, ідучи з молитвою і думкою про Нього, чим найперше і відрізняється від демонстрації. Тож організатори Українського Хресного ходу запрошують приєднатися до загальноцерковного святкування, наголошуючи: Православна Церква України відкрита для всіх.
Ходімо разом?!
Підготувала Ольга Гойденко.
