Коли дитина стає першокласником, перед батьками постає багато нових проблем, яких раніше не доводилося вирішувати. Тож опинившись у новій ситуації, їм часто буває важко правильно зорієнтуватися і визначитися з поведінкою та реакцією на ту чи іншу ситуацію, знайти найоптимальніший спосіб допомогти дитині і зрозуміти, коли дати їй можливість стати самостійною, а коли й навпаки — посилити свій контроль.
Досвідчені тати і мами добре знають, що у справі організації навчального процесу учнів молодших класів, як зрештою і старшокласників, не буває дрібниць. Так само не секрет, що чи не найважче юних школяриків привчити до виконання домашніх завдань, пояснити їх важливість і необхідність. Однак не потрібно впадати у відчай, бо насправді не все так складно, як може здатися на перший погляд.
Отже, починайте насамперед із грамотного планування розпорядку дня дитини. По-перше, це — хороший спосіб тренування дисципліни, а по-друге, вчить правильно розпоряджатися власним часом. Що ж до безпосереднього виконання «уроків», то спочатку потрібно визначити, з якими завданнями школяр не може впоратися сам, і допомогти йому в цьому. А от найпростіші, наприклад, розфарбовування, залишайте під особисту відповідальність дитини. До речі, не забувайте про те, що потрібно саме допомагати, ненав’язливо підштовхувати у правильному напрямі, а не робити все за сина чи доньку. Крім того, доцільно поступово зменшувати час вашої участі в заняттях.
Поширеною проблемою у виконанні домашніх завдань є зокрема вередування і неуважність дитини. Вона може плакати, крутитися і думати про абсолютно сторонні речі. Тож заздалегідь домовтеся з нею про час початку роботи над «уроками». При цьому в жодному разі не зволікайте і не переносьте цей час. Таким чином дитина зможе внутрішньо підготуватися до роботи. Добре дисциплінує і чудово організовує нестійку дитячу увагу чистота і порядок на робочому столі, тому обов’язково стежте за тим, щоб на ньому були тільки необхідні предмети.
Якщо ж ніяк не вдається змусити дитину сісти за підручники, можна скористатися хитрістю. Наприклад, мій син дуже любить дивитися один мультик. Ми починаємо робити уроки рівно за 40 хв. до його початку. Тоді у нього виникає особистий мотив не відволікатися і зробити уроки швидко і старанно. Хоча деяким дітям такий спосіб не підходить — для них краще робити уроки маленькими «порціями» по 15 хв.
Важливо також підбадьорювати дитину. Для цього під час виконання завдань по 5—6 разів говоріть їй, що вона молодчина і дуже старається, робить усе швидко й добре та дуже розумна і талановита. Віра в себе — найважливіший фактор успішності. Адже всі без винятку успішні люди — насамперед впевнені у собі.
І насамкінець, запам’ятайте важливе правило — під час роботи над домашніми завданнями ніколи не підвищуйте голос. Добре знаю, як іноді власна дитина може майстерно вивести з рівноваги, однак наслідки крику і звинувачень можуть виявитися руйнівними. Малий школярик або втратить інтерес до навчання, або почне боятися домашніх завдань, що в будь-якому разі позначиться на успішності.
Галина ПЕРКОЛАБА, практичний психолог Житомирського міського колегіуму.
