Щоб кімнатні квіти радували яскравим квітуванням, їх слід забезпечити збалансованим мінеральним підживленням. У субстраті, в якому вирощують рослини, мають бути як основні макроелементи (азот, фосфор, калій, кальцій, сірка, магній), так і не менш важливі мікроелементи (цинк, марганець, бор, молібден, кобальт). Особливу роль у мінеральному підживленні кімнатних рослин відіграє залізо, концентрація іонів якого в ґрунтовому розчині повинна наближатися до концентрації макроелементів.
Елементи живлення мають бути не лише в достатній кількості, а й у певному співвідношенні. Відсутність одного мікроелемента не компенсується надміром іншого, навпаки, це спричиняє пригнічення рослин.
Брак мікроелементів призводить до гострих фізіологічних розладів, які проявляються, як правило, на молодих листках у вигляді хлорозів — пожовтіння, плямистості, відмирання окремих ділянок. За таких обставин гальмується ріст пагонів, часто відмирає точка росту.
Один із найважливіших факторів, що впливають на засвоєння елементів із субстрату та їх переміщення в клітинах, — кислотність ґрунту, від якої безпосередньо залежить розчинність і доступність макро- та мікроелементів.
Для більшості кімнатних рослин оптимальне слабокисле або кисле середовище. У лужному ґрунті рослини потерпають через недоступність заліза, бору, марганцю, цинку, міді, хоч у субстраті їх може бути й достатньо.
Для підживлення кімнатних квітів нині випускають цілий ряд мінеральних добрив. Найкраще використовувати комплексні, в яких збалансовано всі елементи. Їх виготовляють у різних формах: рідина, порошкоподібна суміш, спресовані таблетки-стовпчики. Вони, як правило, добре розчиняються у воді й мають різне співвідношення макроелементів. Купуючи добрива, слід знати, що для рослин квітуючих і декоративних, тобто з розкішною зеленню, потрібні добрива з різним складом. Ті, що квітують, потребують більше фосфорних і калійних, а декоративні — азотних.
Починають підживлення лише за умови, що після пересаджування рослини добре прижилися. Температура розчинів має бути вищою за кімнатну на 3—5 градусів. У холодному приміщенні підживлювати кімнатні квіти не варто. Використовувати для цього краще слабкий розчин, бо високий вміст солей може завдати значної шкоди кореневій системі. Норма — 2 г добрив на 1 л води. Практикою доведено, що частіше регулярне підживлення слабшим розчином (0,1 г на 1 л води) дає для більшості кімнатних рослин кращі результати.
Поряд із підживленням через поливання протягом літа кілька разів можна проводити позакореневе, обприскуючи надземну частину рослин розчином сечовини чи комплексних добрив (1 г/л).
Для підживлення кімнатних квітів також використовують органічні добрива: гній свійських тварин та пташиний послід. Найкращий із них — гній. Він містить усі макро- і мікроелементи. Органічні добрива готують заздалегідь. Гній заливають водою (1:1) і, періодично помішуючи, зброджують 10—12 год., проціджують і розводять: коров’як і кінський гній — у пропорції 1:4(5), пташиний послід — 1:8(10) і більше. Рослини потребують регулярного підживлення (раз на 10—14 днів) органічними та мінеральними добривами лише під час інтенсивного розвитку — з весни до осені. Із жовтня до березня їх не підживлюють.
Чимало корисних складників для підживлення рослин містять кавова гуща, використана чайна заварка, шкаралупа яєць, настій цибулиння, картопляний відвар, вода, у якій мили м’ясо, рибу.
Кавова гуща не лише підживлює рослини, а й завдяки високому вмісту калію зміцнює їх імунітет. І хай не турбує вас те, що гуща підсолоджена, — цукор активізує ґрунт.
Чайна заварка — також добре підживлення, до того ж слугує матеріалом для мульчування, який зберігає вологу в поверхневому шарі ґрунту. А з часом, коли змішується з ним, поліпшує його склад.
Настій шкаралупи яєць містить білок, що прилипає до стінок. Вапно при цьому не розкладається, і в наcтої немає солей кальцію.
Настій цибулиння відлякує від рослин кліщів та попелиць.
А зубчик часнику, розрізаний навпіл, щоб не проріс, і увіткнутий у горщик, захистить рослину від грибкових захворювань та сприятиме її зміцненню.
Вода після миття м’яса та риби містить цінні елементи підживлення. Використовувати її краще після проціджування, аби жир потрапляв на поверхню ґрунту.
Кип’ячена вода для кімнатних рослин корисніша за воду з-під крана — вона м’якша.
Картопляний відвар містить крохмаль і підвищену кількість мікроелементів. Крохмаль активізує ґрунтові організми.
Після довгої зими азотним добривом стане настій будь-якої трави, що з’явилася навесні. Це можуть бути лобода, підбіл (мати-й-мачуха), кропива, лопух, кульбаба. Та найцінніший — настій живокосту, який, окрім азоту, містить дуже багато фосфору та калію.
Активізує захисні властивості рослин і ацетилсаліцилова кислота, тобто аспірин. Для цього достатньо розтерти таблетку на порошок, розчинити в 1 л води і поливати час від часу цим розчином рослини.
Добре калійне добриво для рослин — деревний попіл. Настоюють столову ложку попелу в 1 л води, 3—4 дні, поливають періодично. При цьому пам’ятайте, що свіжий попіл (відразу після спалювання та охолодження) використовувати не можна. Його треба витримати на повітрі кілька днів. У свіжому попелі містяться сульфіти — шкідливі для рослин сполуки, які за час витримування перетворяться на сульфати — сполуки, корисні для рослин.
