Свято Андрія – одне з тих, в якому переплелися християнство та язичництво, тож друга його назва – Калита, також це обрядовий хліб у формі кола – символу сонця та нескінченності.
Традиційно на свято Андрія, яке випадає на 13 грудня, влаштовувалися вечорниці, на які збиралися неодружені хлопці та дівчата з усього села. Були ж бо вечорниці буденні, коли, збираючись разом, працювали – ткали, вишивали, а були святкові, то на Андрія вечорниці неодмінно святкові. З їх проведенням пов’язано багато обрядів, один з них – кусання калити. Дівчата приносили борошно, родзинки, мак, замішували тісто та пекли особливий калач у формі сонця – калиту.
Одним із рецептів традиційної калити поділилася фольклористка та етнографиня Ганна Бут. Пані Ганна, родом з Тернопільщини, згадує, як у рідному селі Жеребки ще дітьми водили вертеп, пам’ятає вечорниці, співи й танці. А оскільки їхня хата стояла в центрі села, «то все з цієї хати починалося аж на все село», а на Андрія пекли калиту.
А ще на це свято пекли пампушки або балабушки, але то вже для ворожіння – клали їх під ослін і запускали до хати пса. Чию першу балабушку з’їсть собака, та першою вийде заміж. Тож дівчата на Андрія неодмінно ворожили, а коли приходили хлопці, то влаштовували різні забави: ігри, танці та кусали калиту.
Круглий калач прив’язували за стрічку до сволока, або ж до довгої палиці, яку тримав так званий Калитинський. Хлопці ти дівчати, що підходили до калити, мали, підстрибнувши, її вкусити, та щоб це дозволили зробити, треба було відгадати загадку, розказати скоромовку або станцювати «зайчика». А хто калиту вкусить, той неодмінно протягом року знайде свою пару.
ВИПІКАЄМО КАЛИТУ
- 3 склянки борошна
- 12 ст. ложок молока або сироватки
- 2 яйця (одне з них йде в тісто)
- 3 ст. ложки маку, який попередньо треба запарити, так само, як і родзинки
- неповна склянка цукру
- 3 ст. ложки олії
- горіхи
- 1 чайна ложка соди, гашеної оцтом
- 3 ст. ложки меду (дуже густий мед можна розвести в сироватці)
- кориця, ванілін.
«Майже усього по три, бо в обрядових стравах кількість продуктів має магічне значення, – зауважує етнографиня. – Замішуємо тісто. Можна ще додати борошна, аби тісто не було рідке. Розкачуємо лист товщиною приблизно в півтора сантиметри. В середині робимо дірку за допомогою склянки, а ззовні обрізаємо тісто, накривши його кришкою від каструлі. З обрізаного тіста робимо традиційно вісім зірочок, якими прикрашаємо коло. Калиту змащуємо яйцем та посипаємо горіхами, а зірочки посипаємо маком та випікаємо 30 хв. при 180 градусах. Іноді калиту змащували медом, який зібрали бджоли – «божі мухи», аби доля була солодкою».
Марина ЧОРНА.
