На запитання читачів відповідає юрист-експерт, доктор філософії у галузі права Станіслав КУЦЕНКО
— Моя земельна ділянка під будинком приватизована. Кажуть, маю обов’язково отримати кадастровий номер на неї, бо без цього втрачу право власності. Чи це правда? І ще запитання: скільки може коштувати отримання кадастрового номера? І чи існують пільги для ветеранів праці?
Ніна Іванівна. Хмельницька область.
— Пільг для ветеранів праці щодо цього питання не передбачено, але ви можете звернутися до районної державної адміністрації, аби дізнатися про наявність додаткових пільг порівняно з чинним законодавством для ветеранів праці.
У разі здійснення з земельною ділянкою будь-яких правочинів наявність кадастрового номера є істотною умовою відповідно до вимог ст.132 Земельного кодексу України. Проте його відсутність не є підставою для вилучення земельної ділянки з володіння. Ключова проблема полягає в тому, що в публічній кадастровій карті України ця земельна ділянка може значитися як вільна і хтось може подати заяву, щоб отримати її у власність. Щоб ця земельна ділянка значилася за вами, потрібно отримати кадастровий номер. Ціна його отримання — від 2500 грн. і більше.
— Чи має значення для отримання земельної ділянки, скільки часу людина живе на території сільської ради?
Микола. Вінницька область.
— Ні, за чинним законодавством земельну ділянку можна отримати за місцем реєстрації, проживання, але строк проживання не встановлено. Ви маєте право звернутися за виділенням земельної ділянки. Нагадаю, що кожен громадянин має право на отримання 6 видів землі:
1) для ведення фермерського господарства — в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільгосппідприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де розташоване фермерське господарство. Якщо на території цих рад кілька сільгосппідприємств, розмір земельної частки (паю) визначають як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільгосппідприємств на території відповідної ради розмір паю визначають як середній по району;
2) для ведення особистого селянського господарства — не більш ніж 2 га;
3) для ведення садівництва — не більш як 0,12 га;
4) для будівництва й обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більш ніж 0,25 га, в селищах — до 0,15 га, в містах — не більш як 0,10 га;
5) для індивідуального дачного будівництва — не більш ніж 0,10 га;
6) для будівництва індивідуальних гаражів — не більш ніж 0,01 га (ст.121 Земельного кодексу).
— Ми купили будинок і відповідно набули право на земельну ділянку згідно зі ст.120 Земельного кодексу. Згодом дізналися, що селищна рада без нашої згоди виділила частину належної нам ділянки в користування іншій особі. Підставою зазначили нашу добровільну відмову, але ж ми нічого не підписували. Звернулися до поліції, відкрито кримінальну справу, проведено почеркознавчу експертизу, але бачимо, що процес затягують, слідчі не діють. Як бути?
Л.І.Майборода. Кіровоградська область.
— Раджу звернутися до прокуратури зі скаргою на дії слідчих поліції. Якщо прокуратура не діє — звертайтеся до Генеральної прокуратури зі скаргою на бездіяльність. Звернення до ГПУ можна здійснити за тел. 0 (44) 280-10-20; до Національного антикорупційного бюро за тел. 0 800 213-200, якщо в діях місцевої влади вбачаються корупційні складові.
Якщо зазначені дії не дадуть результату, звертайтеся з позовом до суду на бездіяльність поліції та прокуратури.
— Сусідка здійснює підняття несучої конструкції свого будинку з порушенням умов добросусідства. Дах виступає за межі її земельної ділянки та перегороджує частину нашого даху, затуляє наш димохід та вентиляційний канал. Зверталися до суду — отримали рішення, що своїми діями вона порушує наші права, але порушення не усунуто. Як бути?
Валентина. м. Самбір Львівської обл.
— Потрібно з рішенням суду звернутися до Державної виконавчої служби або до приватного виконавця. Якщо судове рішення не містить формулювання про усунення перешкод, а лише про порушене право, можливо, треба звернутися за уточненням щодо наявного рішення, якщо воно нечітко сформульоване, або подати новий позов про усунення перешкод у користуванні належною вам земельною ділянкою.
— У нас закінчився договір оренди земельного паю. Відносини з орендарем не бажаємо продовжувати. Проблема така: належна нам земельна ділянка розташована в середині поля, окремого під’їзду до неї немає, тож орендар пропонує іншу ділянку в користування, а цю хоче залишити собі. Що загрожує нам, якщо погодимося на такий варіант?
Ольга Леонідівна. Житомирська область.
— Раджу укласти і нотаріально оформити договір міни (ст.715, 716 Цивільного кодексу України). Цей договір дасть змогу сторонам узаконити їх відносини. Витрати з оформлення договору сторони можуть розділити між собою.
Право власності відповідно до укладеного договору переходить до сторін одночасно після виконання зобов’язань щодо передання майна обома сторонами.
— Частиною наданої мені в користування земельної ділянки, площа якої 94 сотки, користуються інші особи. Передісторія — ця земля була виділена ще моєму діду, потім за рішенням сільради з неї було виділено 2 ділянки і передано в користування іншим особам. Останні 10 років намагаюся визнати це рішенням недійсним. Як бути?
Олександр. Вінницька область.
— Зверніться до суду з позовом про поновлення строків позовної давності, а потім — про відміну рішення сесії сільради. Іншого варіанта розв’язання проблеми не бачу.
— Користуюся земельною ділянкою (підстава — довідка сільради). Сусідка також має в користуванні земельну ділянку, але захопила належну мені частину землі. Я маю дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку, але не можу реалізувати своє право, бо фактично не маю в наявності вказаної в дозволі площі землі. Сільрада на своєму рівні допомогти не може. Зверталася до місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, але мені відмовили в допомозі. Як бути?
М.Яремчук. Хмельницька область.
— Для відновлення права на отримання безоплатної правової допомоги зверніться на гарячу лінію системи безоплатної правової допомоги 0 800 213-103 (цілодобово безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).
Для відновлення права на землю раджу звернутися до суду.
— Уклали договір оренди паю. Його реєстрацію орендар провів лише за 2 роки після підписання договору. Цьогоріч термін договору закінчується, але орендар відмовляється його розривати, мотивуючи тим, що реєстрація проведена пізніше, отже, й договір має бути розірвано пізніше. Чи законно це? І як діяти в такій ситуації?
Я.Дудка. Черкаська область.
— Зверніться з листом-вимогою до орендаря про розірвання договору, зареєструйте лист у канцелярії або надішліть із повідомленням про вручення та описом вкладення. Якщо дістанете відмову — звертайтеся до суду за місцезнаходженням відповідача-орендаря.
— Укладено договір оренди паю, термін дії якого закінчується 2032 року. Цьогоріч орендар запропонував нам підписати додаткову угоду до основного договору, яка продовжує його ще на 3 роки, тобто до 2035-го. Тим, хто на це погодиться, пропонують вигідніші умови оренди — більшу оплату, більше зерна. Чи законні такі умови? Як нам бути?
Галина Вікторівна. Вінницька область.
— Варіантів два.
Перший. Якщо вас влаштовують такі орендні відносини, то підписуйте додаткову угоду.
Другий. Якщо не хочете продовжувати співпрацю, то й підписувати угоду про продовження терміну дії договору потреби немає.
Як відомо, з 1 жовтня 2020 року запрацює ринок землі й можна буде здійснювати купівлю-продаж земельних ділянок. Стартова ціна 1 га становитиме від 50 тис. гривень.
Тобто вирішувати, як чинити, слід лише вам.
Якщо орендар не дає згоди на дострокове розірвання договору за взаємною добровільною згодою, то звертайтеся до суду. Допомогу в підготовці позову та зверненні до суду можна отримати в центрі надання безоплатної правової допомоги.
— Отримали у спадщину земельний пай, але на нього немає технічної документації. Чи є термін з її виготовлення? І куди та з якими документами звернутися, щоб її виготовити?
Ольга. Львівська область.
— Законом встановлено граничний термін оформлення права власності на земельну ділянку власником не витребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцем. У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на неї, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. Невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним. За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю в разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для оформлення.
Частиною 4 ст.24 Закону «Про державний земельний кадастр» визначено, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подають:
заяву за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
оригінал документації з землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
документацію з землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
Заяву з доданими документами надає заявник особисто чи уповноважена ним особа або її надсилають поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.
— Біля мого будинку прокладають дорогу. Працівники, задіяні в роботі, без мого дозволу відпиляли гілки фруктових дерев, розміщені на моїй земельній ділянці, обґрунтовуючи це тим, що це їм заважає працювати. Звернувся до сільського голови з проханням посприяти у вирішенні проблеми, але результатів це не дало. Куди звернутися?
Макар Васильович. Тернопільська область.
— Раджу звернутися до поліції. Необхідно написати звернення і додати до нього фотографії дерев до і після ушкодження, а також осіб, які здійснюють роботи. Дізнайтеся в сільській раді назву організації, яка виконує відповідні роботи на території сільради.
Якщо поліція не вживатиме заходів, звертайтеся до прокуратури.
Також після отримання всієї необхідної інформації порахуйте суму завданих вам матеріальних збитків та подайте позов до суду з усіма наявними доказами на організацію, яка виконувала роботи, та сільську раду.
— При розпаюванні колгоспних земель мене помилково не внесли до списку осіб, які мають право на пай. Понад 20 років намагаюся відновити справедливість і довести своє право на земельний пай. Як діяти?
Марія. Чернігівська область.
— Треба оскаржувати рішення сільради про розпаювання в судовому порядку. Доказами має слугувати довідка, що підтверджує факт проживання та роботи у колгоспі.
— У договорі оренди земельного паю, укладеному між мною та орендодавцем, допущено помилку в написанні мого прізвища і паспортних даних. Співробітники орендаря відмовляються виправити її, посилаючись на те, що це не має суттєвого значення. Чи справді помилка не є приводом для хвилювання?
Олена. Рівненська область.
— Якщо не маєте проблем із виплатами за договором, то підстав для хвилювання немає, а якщо є проблеми, зверніться з листом-проханням до орендаря про виправлення помилок до договору. Або ж із проханням розірвати договір.
— Чула, кожен мешканець столиці має право на отримання земельної ділянки площею 10 соток. Чи правда це?
Ірина. м. Київ.
— Статтею 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності (цільове призначення див. у відповіді п. Миколі з Вінницької обл. на початку прямої лінії — Ред.). Але я не раджу обирати саме Київ, оскільки тут реалізувати своє право на землю найскладніше. Ви можете перевірити за публічною кадастровою картою України, які земельні ділянки вільні, й вибрати серед них. Щоб отримати землю, потрібно звернутися із заявою до місцевої влади за місцезнаходженням ділянки.
На прямій лінії чергувала Яна РОМАСЕНКО, юрисконсульт.
