Дитина просить новий мобільний телефон. Мабуть, знайома ситуація у родинах, де ростуть школярі. Так було й у нас. Ми з чоловіком, звісно, довго пручались. Пояснювали, що основа функція телефону – спілкування, а для цього вже є звичайний недорогий мобільний. Однак не могли не брати до уваги те, що ще раніше в дитинстві казали: «Головне, щоб ти виросла розумною, працелюбною та чемною». Нині матеріальні речі, особливо так звані гаджети, мають для дітей дуже важливе значення, і треба чесно усвідомити, що без них дитина почувається гіршою за інших. Словом, ми здалися.
Донька назбирала трохи грошей зі своїх днів народжень, ми дещо доклали, бо чесно заслужила. Рушаємо до магазину. Дорогою ненав’язливо намагаємось пояснити, що за гроші, витрачені на телефон, можна було б купити багато необхідного. Що в декого доходи дуже маленькі, й для них подібна річ недосяжна. Але дитина тільки й говорить, що про «п’ять дюймів», «тринадцяту версію майнкрафт» та інші малозрозумілі мені речі. Аж ось телефон придбано. Звісно, чекаємо, що в доньки радісно загоряться очі. Але вона насупилась і всю дорогу мовчала. Розуміємо: щось не так. Питаємо, де ж радість? І вона видає: «На ці гроші можна було б купити іншу модель? А може, я вибрала неправильно? Чи вам узагалі дуже шкода, що так витратились? А раптом я його загублю? Мамо, ну чому ж так складно вибирати?» І так далі. Словом, почалися запізнілі муки вибору. Тепер уже ми пояснюємо, що вибір – непроста річ. Хоча, з другого боку, добре, коли він є. І вибір телефону – це лише перший досвід. А попереду будуть складніші ситуації, від вирішення яких може залежати подальше життя.
Однак дитина цього ще не розуміє. Зате нарешті усвідомлює, що у неї – новий телефон, і очі загоряються радістю.
Телефон – це лише річ. Попереду доросле життя з набагато складнішими роздоріжжями. Дай їй Боже мудрості завжди робити правильний вибір.
Ганна ВАРЕЦЬКА.
