«Мамо, тобі не можна шоколадку, бо ти й так гладка». Такий «комплімент» несподівано можна почути від маленького сина чи донечки. А татку взагалі може заявити: «Мені з тобою нудно і нецікаво!» Інтуїтивно діти вміють бити в найслабші місця, де приховані наші комплекси. Дошкульні слова, почуті від рідної дитини, завдають болю і змушують задуматися, чому вони так говорять і чи є в цьому правда?
Буває, дитина навіть сама не розуміє суті сказаного, лише повторює почуте від ваших друзів чи родичів. Наприклад, порадила вам подруга жартома скинути кілька зайвих кілограмів, ось маля і вчепилося у ці слова. Тож не ображайтеся і тим більше не карайте дитину, просто зауважте, що вам дуже неприємно це чути.
Найпоширеніша причина таких фраз — образа, яку дитина поки що вміє висловлювати лише плачем, завзятим мовчанням або жорстокими словами. Ви заборонили гратися татковим телефоном? Отримайте за це: «Я не люблю тебе!» Не піддавайтеся дитячій маніпуляції, дозволяючи все, аби «повернути любов». Пам’ятайте, дитина лише вчиться висловлювати емоції, і допоможіть їй у цьому. Скажіть, наприклад: «Я розумію, що ти засмучений через те, що я забрала телефон. Але це не іграшка!» Важливо, щоб «я не люблю» перетворилося на «я засмучений».
Інколи батьки, як кажуть, потрапляють під гарячу руку. Будує малюк вежу з кубиків, а ви випадково зачепили її, і всі зусилля — нанівець. Прикро? Звичайно. Ось і маєте «по заслугах».
Якщо ви з тих батьків, котрі сповідують суворість у вихованні, мовляв, хлопчик має вирости справжнім чоловіком, тож ніжності зайві, зробив шкоду — отримай прочуханку, то чи варто дивуватися дитячим образам, про які малюк говорить уже не випадково, а свідомо? Безперечно, найпростіше звинуватити дитину, перелічити всі свої «досягнення», мовляв, ви годуєте й одягаєте, іграшки купуєте, а він, невдячний… А може, варто переглянути метод виховання, знайти інший спосіб пояснити дитині причину заборон та вимог?
За дитячими образами може ховатися навіть суперництво з татом чи мамою, прагнення привернути до себе увагу. Так, повернувшись із садочка, донька подруги якось заявила: «Мамо, у нас вихователька така гарна, що якби тато побачив її, одразу б з нею одружився!» Запитайте себе: а чи достатньо часу приділяєте донечці? Може, і справді їй бракує вашої уваги та любові?
Не піддавайтеся спокусі відповісти на дитячі образи агресивно. Це може травмувати маля, навіть якщо висловитеся в жартівливій формі. Тим більше уникайте фізичного покарання: примусивши дитину мовчати від страху, лише підтвердите її слова.
