Відповіді освітнього омбудсмена Сергія ГОРБАЧОВА на запитання щодо захисту прав учителів можна переглянути за покликанням https://poradnica.com.ua/pro-zahyst-prav-uchyteliv/
На запитання щодо захисту прав усіх учасників освітнього процесу і планів на новій посаді відповідає освітній омбудсмен Сергій ГОРБАЧОВ
— Мою дитину, учня 3 класу, директор вимагає перевести на інклюзив, хоч вона не має медичних протипоказань для навчання за загальною програмою, про що свідчить висновок спеціаліста. Директор тільки усно формулює причину: мовляв, дитина погано засвоює шкільну програму, хоча оцінки свідчать про протилежне, і не наводить письмових доказів чи посилань на МОНУ. Спираючись на які саме освітні закони й затверджені нормативи, директор може вимагати від батьків згоди на інклюзію, а також змушувати до проходження ПМПК (психолого-медико-педагогічна комісія — ред.), використовуючи психологічний тиск і погрожуючи не перевести дитину до наступного класу?
Марина. м. Дніпро.
— Ніхто не може вимагати переводити дитину до іншої школи чи залишати на другий рік. По-перше, чинне законодавство не дозволяє не перевести дитину до наступного класу; дитина має вчитися (хоча зараз такі можливості проговорюють у законопроекті «Про повну загальну середню освіту», та для цього мають бути вагомі підстави).
По-друге, вислухавши лише одну сторону, не можна дати відповідь; потрібно розбиратися, що відбувається в школі: чи справді так чинить директор, чи батьки приписують директору та вчителям те, чого ті не казали; у моїй практиці траплялися й такі, й інші випадки. Із 4 листопада працює наш сайт із формою звернень, де можна написати про свою проблему. Хай мама так зробить, і тоді освітній омбудсмен підключиться до розгляду цієї ситуації.
Щодо проходження експертної комісії, аби оцінити можливості дитини, то я на місці директора школи також рекомендував би це зробити в Інклюзивно-ресурсному центрі (ІРЦ), якщо для цього є підстави: скажімо, дитина заважає іншим дітям, має проблеми із засвоєнням матеріалу. Але наголошую: директор має право саме рекомендувати, а не наполягати і змушувати до цього!
— Прошу порадити, як захиститися батькам від неправомочних дій керівництва школи, коли директор починає «виживати» дитину та її батьків, бо ті ставлять «незручні» запитання, наприклад, куди йде готівка від шкільних поборів?
Галина. Харківська обл.
— Оскільки в запитанні не вказано фактів, відповім так: спершу треба звернутися з конкретними фактами до директора школи. Бо часом він може бути проти поборів, а частина батьків спонукає до того інших. Тому важливо отримати достовірну інформацію про те, що відбувається.
Якщо таке звернення не принесе змін, зверніться до управління освіти й департаменту, а вже тоді — до освітнього омбудсмена. Повторюю вже сказане: вчитель, який змушує батьків здавати гроші на побори, стає співучасником злочину, передбаченого ст.189 Кримінального кодексу «Вимагання».
Щодо конкретної ситуації — не можна робити висновки, вислухавши лише одну сторону конфлікту. Інформація часто буває суперечливою, і коли починаєш з’ясовувати факти, виявляється, що все трохи інакше, а іноді — й зовсім інакше. Тому раджу звертатися, наводячи конкретні факти, вказувати, де і що саме відбувається, — і тоді будемо дивитися.
Можна буде звернутися до нас і через електронні ресурси, але зважайте на те, що процедура розгляду звернень полягає у з’ясуванні ситуації. Тож нам важливо знати, чи батьки вже зверталися до управління освіти й отримали там відписку або відповідь, яка їх не задовольнила.
— Сергію Івановичу, у чому полягатиме ваша як освітнього омбудсмена співпраця з психологами, яку анонсували при вступі на посаду?
— Одним із напрямів нашої роботи буде розробка практик порозуміння, ненасильницького розв’язання конфліктів, протидії булінгу. Над цим працюватиме відділ психолого-методичної підтримки, який очолює кандидат психологічних наук Любов Михайлівна Найдьонова. Співпрацюватимемо з усіма потенційними учасниками конфлікту: вчителями, дітьми, батьками. Також готуємося укласти договір про співпрацю з Національною психологічною асоціацією; спільно з цією потужною професійною організацією зможемо ефективно працювати над ситуаціями, давати слушні поради, у т.ч. підказувати контакти психологів на місцях.
Також готуємо розділ на нашому сайті під назвою «Бібліотека» з переліком посилань на різноманітні ресурси для самостійного ознайомлення, які допоможуть навчитися правильно діяти в тій чи іншій ситуації. Та за конкретних обставин, що склалися, буває складно виокремити психологічний компонент від правового, тож кожен випадок треба розглядати окремо. Якщо наших напрацювань для розв’язання проблеми виявиться замало, тоді будемо рекомендувати психологів на місцях.
— А чи збираєтеся з огляду на свій досвід впливати на наповнення шкільних сайтів, де часто нема нічого змістовного?
— Обов’язково! Зараз шкільні сайти зроблені радше для адміністрації школи, аніж для потенційних читачів. Насправді зробити їх цікавими за наповненням нескладно: треба тільки подивитися на це очима батьків. Головне, що готуючи будь-яку інформацію на сайт, працюючи над контентом, варто постійно запитувати себе: чому це буде цікаво нашим читачам?
Це звичайна робота журналіста, для якого пошук теми публікації, інформаційного приводу є чи не найскладнішим завданням. Але для школи цієї проблеми практично не існує: школа — живий організм, де завжди відбувається щось важливе.
Однак педагоги мають перед журналістами важливу перевагу: вони володіють інформацією, яка наразі невідома журналісту.
Хоча для безпосередньої комунікації батьків і вчителів найкраще створити сторінку школи на Фейсбуці. Але дуже важливо, щоб про шкільні проблеми там інформувало шкільне керівництво: хто перший повідомив новину, той закладає і спосіб її подальшого висвітлення. Тож саме директору варто авторитетно повідомляти, що відбулося, які наші дії і що буде далі.
На прямій телефонній лінії чергували Ольга ГОЙДЕНКО та Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ.
