Така відома пряність, як гвоздика, виявляється, має ще й лікувальні властивості.
Передусім це — сильний антисептик. Більше того, має виражені антипаразитарні властивості, тобто з її допомогою можна проганяти гельмінтів (глистів). А ще гвоздика і гвоздикова олія виявляють знеболювальну, спазмолітичну, потогінну і сечогінну дії. Вона поліпшує травлення та припиняє газоутворення. Лікує знижений артеріальний тиск.
Активно її використовують і при захворюваннях верхніх дихальних шляхів. При застуді й кашлі вранці і ввечері радять приймати по чайній ложці меду з додаванням дрібки меленої гвоздики. Ефективні також інгаляції з гвоздикою. Для цього в окріп додають кілька крапель гвоздикової олії та дихають над парою.
У стоматології гвоздику використовують для лікування уражень слизової оболонки рота, зняття запалення при карієсі чи пародонтозі.
Щоб угамувати зубний біль, ясна натирають порошком гвоздики, прикладають до хворого місця ватку з олією гвоздики або просто розжовують її бутони. Цей прийом, до речі, допомагає усунути неприємний запах із рота. Такий звичай здавна існував у Китаї та Англії.
Ефірна олія гвоздики сприятливо діє на нервовий стан людини, знімає напруження при психічному і фізичному виснаженні. За розумових перевантажень як ароматерапію рекомендують вдихати аромат гвоздикової олії.
Мабуть, багато хто з нас ще з радянських часів пам’ятає популярний одеколон «Гвоздика». І не лише як парфум, а й як ефективний засіб від комарів. Тому, незважаючи на значний сучасний асортимент, одеколон «Гвоздика» та ефірна гвоздикова олія, які цим комахам зовсім не до смаку, і нині залишаються одними з найбільш дієвих.
Однак у цієї прянощі є протипоказання. Не можна вживати гвоздику дітям віком до 2 років, а також гіпертонікам та вагітним.
Зберігати гвоздику сліду цілому вигляді, бо мелена швидко псується.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.