В Україні росте лопух дібровний, малий, павутинистий і справжній. Його побачиш усюди: на городах, у садах, на смітниках, поблизу житла, біля доріг, по берегах річок і струмків, у лісах. Цвіте з червня до середини вересня. У дитинстві ми старалися причепити кошички лопуха до сорочки товариша. Взимку на них повисали віртуози-щигли, добуваючи з кошиків смачне насіння.
З великих, як слонячі вуха, листків у сонячні дні робили капелюхи. У лопухи загортали пастушу їжу: хліб, сало, ягоди, сіль…
Придивіться до хитромудрої конструкції гачків лопухових реп’яхів. Вони миттю чіпляються до одягу перехожого чи шерсті тварин. Це один із способів переселення рослин в інші місця.
У медицині, кулінарії та косметиці використовують коріння, листя і плоди. Коріння заготовляють із рослин, які ще не цвіли, миють у холодній воді, очищують від кори і розрізують на шматки 10–15 см. Можна сушити на сонці, у теплому провітрюваному приміщенні, на горищі. Листя збирають після цвітіння. Сушать під укриттям на свіжому повітрі або у провітрюваному приміщенні. Плоди заготовляють у серпні-вересні.
Внутрішньо відвар коріння застосовують при подагрі, ревматизмі, ниркових і жовчних каменях, цукровому діабеті, при захворюваннях шкіри, гастритах, геморої. Настойкою коріння змащують ділянки тіла, уражені плішивістю та червоними вуграми. Відвар застосовують для компресів при себореї, свіже коріння лопуха — у гомеопатії. Маззю з коренів та свинячого внутрішнього жиру змащують місця, уражені екземою. Із коренів лопуха виготовляють каву, повидло, їх можна пекти та смажити.
Настій листя лопуха п’ють при порушенні роботи шлунка та гарячкових станах. Потовчене свіже листя прикладають до ран, твердих пухлин. Свіжим соком із листя лікують рани і навіть рак шкіри. Із листків готують смачні вінегрети і салати. Молоде листя кладуть у борщ. Настій плодів п’ють при запорах.
Відвар коріння (10 г або столова ложка сировини на 200 мл окропу) приймають теплим двічі-тричі на день. Застосовують і як дезинфікуючий, жовчо- та потогінний, антиалергічний засіб.
Настій листя (столова ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 2–3 год.) п’ють по столовій ложці 4–6 разів на день через 1 год. після вживання їжі.
Проти болю в попереку свіже листя змочують у холодній воді, нижньою частиною прикладають до болючого місця і прив’язують. Влітку можна заготовити листя, висушити і взимку намочувати в теплій воді й використовувати так само.
Засіб проти куріння — по 25 мл соку лопуха і води або картопляного соку змішують та п’ють на ніч. Курс лікування — 2 тижні. Спричиняє огиду до куріння.
Відвар коріння при цукровому діабеті (15 г сировини, 300 мл води, варити 20 хв.) після охолодження і проціджування п’ють по столовій ложці 3–4 рази на день після вживання їжі.
Відвар коріння від опіків (40 г сировини, 800 мл води) згущують шляхом випаровування та змішують із маслом у співвідношенні 1:4.
Настій коріння від алергії (по 2 столові ложки коренів лопуха і кульбаби) заливають 3 склянками води і настоюють ніч, вранці кип’ятять 10 хв., знову настоюють. П’ють по півсклянки 5 разів на день.
Відвар коріння при отруєнні (10 г сухого коріння на склянку води, кип’ятять 15–20 хв., проціджують) — по 1 столовій ложці 3–4 рази для виведення солей ртуті.
Перед миттям голови корисно втирати у шкіру реп’яхову олію: 70–80 г коренів подрібнюють і додають 200 г маслинової, мигдалевої або соняшникової олії. Ставлять на добу в тепле місце для настоювання, а потім варять, помішуючи, 15–20 хв. на слабкому вогні. Після застигання вичавлюють.
Мазь із листків при екземах: по 20 г сушеного листя лопуха, квіток ромашки, коренів копитняку, трави хаменерію. Варять із 4 склянками води, додають столову ложку вершкового масла й 2 склянки міцного відвару сінної потерті, знову варять (краще на водяній бані) до консистенції клейкої маси, проціджують, вичавлюють і змішують із гліцерином (1:1).
Василь РЯБЧУК, професор, доктор сільгоспнаук.