Це, певно, найкрасивіший декоративний злак. Його окраса — колоски з довгими декоративними (до 10 см) остями. У молодої рослини вони зелені, потім стають жовтими з червонувато-фіолетовим відливом.
Висота куща цієї багаторічної рослини — від 15 до 60 см. Не втрачає декоративності досить довго — до 2 місяців. Ячмінь гривастий найкраще почувається на відкритих сонячних місцях. Добре росте на дренованих грунтах, багатих на перегній, хоча в цілому до грунту невибагливий і може рости навіть на засолених ділянках. Не виносить заболочення.
Розмножується діленням кущів та висівом насіння у відкритий грунт. Висівати можна навесні або свіжозібране — у серпні. Утворює самосів, причому іноді такий рясний, що засмічує ділянку. Щоб запобігти цьому, пожовклі колоски зрізають, доки насіння з них не висипалося.
До плюсів ячменю гривастого можна віднести те, що його не уражують шкідники та хвороби, а головне — він посухостійкий. Хоча за сильної спеки посадки бажано поливати, щоб рослина не втрачала декоративності.
Клумбам, кам’янистим композиціям надає оригінального вигляду і може стати справжньою родзинкою вашого саду. Від найменшого подиху вітру ці остисті колоски, що граційно звисають з квітконосів, починають колихатися, що створює атмосферу романтичного саду. Гарний вигляд має у групах. Можна висаджувати вздовж газону чи створювати на газонах масиви. Добре поєднується з іншими декоративними злаками.
Із ячменю гривастого створюють сухі букети. Композиціям зі зрізаних квітів він також додасть оригінальності. Для засушування треба зрізувати молоді суцвіття, бо старі з часом осипаються.
Для висушування колоски загортають у папір і вішають стеблами догори у темному прохолодному приміщенні.
Аліна ЗАЯНЧКОВСЬКА, дизайнер.