О цій порі дуже важливо правильно підготувати до зими погріб. Від цього залежить, чи добре зберігатиметься врожай. І лише знезаразити стіни недостатньо. Якщо просто нанести антисептик чи побілку на брудні, вологі або покриті грибком стіни, ефекту не буде. Адже збудники хвороб спокійно перезимують під шаром нальоту і знищать ваш майбутній урожай. Тож діємо послідовно.
Зачищаємо стіни металевою щіткою або шкребком. Це перший і обов’язковий крок. Необхідно ретельно здерти зі стін старе вапно, що злущується, залишки землі, цвіль і бруд. Особливу увагу приділяємо швам між цеглою чи блоками.
Очищаємо стіни жорстким віником або пилососом. Після зіскрібання бруду на стінах залишається багато дрібного пилу та спор грибків. Проходимось по стінах будівельним пилососом або ретельно змітаємо увесь пил сухим жорстким віником зверху вниз.
Промиваємо мильно-содовим розчином. Щоб знежирити поверхню та змити стійкий бруд, нам потрібно помити стіни розчином господарського мила та кальцинованої соди: на 10 л теплої води беремо брусок мила та 200 г соди.
Видаляємо висоли. Часто на цегляних або бетонних стінах підвалу з’являється білий наліт — висоли. Вони руйнують стіни та заважають зчепленню з дезінфікуючими засобами. Їх можемо змити готовими магазинними змивачами висолів або 5–9-відсотковим розчином столового оцту чи лимонної кислоти, після чого промиваємо водою.
Обробляємо стики та тріщини жорсткою щіткою з антисептиком. Усі глибокі щілини, кути та стики плит є зонами підвищеного ризику, де накопичується волога та спори. Перед загальною обробкою ці місця дуже ретельно зачищаємо щіткою, рясно змоченою в міцному розчині мідного купоросу (3–5 відсотків).
Закладаємо тріщини та шви. Через щілини в стінах у підвал проникає волога та гризуни. Усі виявлені тріщини нам потрібно розширити, очистити від пилу, змочити водою і закрити густим цементним розчином. Для вологих підвалів рекомендують використовувати гідроізоляційну суміш або цемент із додаванням рідкого скла.
Зачищаємо металеві елементи від іржі. Якщо в стіни вмонтовані металеві штирі, полиці чи кронштейни, їх потрібно зачистити наждачним папером або металевою щіткою до чистого металу, після чого покрити грунтовкою проти іржі або пофарбувати вологостійкою фарбою. Інакше рудий наліт проступатиме через будь-яку побілку.
Просушуємо стіни. Будь-які дезінфікуючі засоби, особливо побілка чи протигрибкові грунтовки, наносять на сухі стіни. Відчиняємо навстіж усі вентиляційні труби та двері підвалу. Якщо протягу немає, встановлюємо в погребі вентилятор, щоб прискорити рух повітря та висушити вологу на стінах.
Прогріваємо стіни. Якщо підвал сирий і стіни не сохнуть природним шляхом, використовуємо теплову гармату, безпечну жаровню або навіть звичайне металеве відро з розжареним вугіллям, яке опускаємо в погріб. Пам’ятаємо про правила безпеки!
Випалюємо вогнища цвілі. Якщо на бетонних або цегляних стінах є місця з глибоким ураженням чорною пліснявою, їх можна буквально випалити вогнем газового пальника. Це радикальний, але надзвичайно ефективний фізичний метод підготовки. Цей спосіб підходить виключно для негорючих стін (бетон, цегла, камінь) і потребує максимальної обережності та хорошої вентиляції підвалу.
Готуємо розчин. Класичний рецепт вапняного розчину: на 10 л води — 2,5–3 кг вапна, 300–500 г мідного купоросу та 100–150 г кухонної солі. Для погреба краще наносити побілку у два шари. Другий шар наносимо після того, як повністю висохне перший.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
