У серпні любителям квітів важливо почати підготовку до висадження цибулинних: тюльпанів, нарцисів, лілій та інших. Адже землі потрібен час, щоб осісти після перекопування.
Для всіх цибулинних вибирайте сонячні або злегка затінені ділянки, де навесні не застоюється тала вода. Цибулини не витримують перезволоження і випрівання. Перекопайте ділянку на глибину 25–30 см та виберіть кореневища багаторічних бур’янів. На кв.м площі внесіть 1–2 відра добре визрілого перегною або компосту. При цьому ніколи не використовуйте свіжий гній. Він спричиняє опіки коренів і може стати причиною розповсюдження грибкових захворювань. З органіки це може бути 30–40 г суперфосфату та 20–30 г калійної солі або сульфату калію. При посадці дотримуйтесь «правила трьох висот цибулини», тобто глибина від денця цибулини до поверхні землі має дорівнювати трьом діаметрам висоти цибулини.
Попри загальні вимоги до вирощування, для кожного з цибулинних існують і певні відмінності. Так, тюльпани люблять легкі, добре дреновані суглинки або супіщані ділянки. Якщо ґрунт кислий, обов’язково додайте доломітове борошно або попіл. З усіх цибулинних вони найчутливіші до застою води. Більшість сортів потребує щорічного викопування влітку після пожовтіння листя. Не поспішайте з посадкою на початку вересня. Якщо висадити в надто теплу землю, вони почнуть рости до морозів і вимерзнуть. Тож найкращий час для посадки — кінець вересня — середина жовтня, коли ґрунт охолоне до 9–10 градусів.
Нарциси менш вибагливі до складу ґрунту, ніж тюльпани, добре ростуть і на важчих суглинках, але не терплять посухи під час вкорінення. Мало хто знає, що ці квіти вкорінюються довше за тюльпани, тому їх висаджують першими, поки ґрунт ще зберігає літнє тепло. Орієнтовно це перша половина вересня. Цікаво також, що нарциси отруйні для мишей та гризунів, тому їх часто висаджують по периметру клумби як природний бар’єр для захисту тюльпанів. Нарциси не вимагають щорічного викопування, тому їх пересаджують раз на 4–5 років.
А от умови для лілій сильно відрізняються залежно від групи. Так, азіатські гібриди та ЛА-гібриди найвитриваліші. Ці групи віддають перевагу нейтральним або слабокислим ґрунтам. Східні гібриди (орієнтальні) потребують кислого ґрунту (pH 5,0–5,5). При підготовці ділянки під них додають кислий верховий торф і хвойний опад, але не вносять попіл чи вапно. Загалом усі лілії потребують глибокого пухкого шару. Їхні цибулини не мають захисної луски, тому їх не можна пересушувати перед посадкою.
Лідія Геращенко.
