Дедалі частіше, на жаль, у нашому суспільстві розпадаються сім’ї. І найприкріше, що навіть діти не можуть помирити батьків. Суд переважно залишає дітей з мамою, і перед нею постає нелегке завдання – самотужки виховати їх хорошими людьми. І якщо з доньками менше проблем, адже вони завжди знайдуть спільні інтереси з мамою, то виростити сина важче. Неповна сім’я може бути цілком комфортною для дитини. Головне – розумно організувати виховні моменти. Кожна мама, яка сама виховує сина, а то й кількох, має забути про поширену думку, що в неповній сім’ї не може вирости справжній чоловік. Так ви самі програмуєте проблеми і невдачі. Повноцінність сім’ї визначається не кількістю її членів, а ставленням одне до одного.
Зразок поведінки справжнього чоловіка, звісно, потрібен. Ідеться про чоловіків, які є в житті кожної жінки – її батько, брат, дядько тощо. Прикладом можуть стати і фільми, книжки, мультфільми про хоробрих лицарів і відважних героїв, котрі рятують світ, захищають жінок і свої сім’ї.
На вулиці приверніть увагу сина до того, як чоловіки підтримують жінок – пропускають уперед, подають руку, відчиняють двері. Поясніть, що таке етикет і чого повинні дотримуватися леді та джентльмени.
Не робіть за сина всю його роботу, вчіть самостійності. Нехай сам чистить зуби, застеляє ліжко, прибирає іграшки і хоч інколи миє посуд.
Не заперечуйте, якщо малюк хоче вас обняти, поцілувати. Так дитина проявляє турботу про вас. Дозвольте їй відчути себе сильною.
Якщо син захопився новим хобі (автомобілі, спорт, конструктори) і просить вашої допомоги чи поради, не відмовляйте через те, що ви некомпетентні в цьому. Вчіться разом із ним, якщо поряд немає дідуся чи дядька, який допоможе.
Інколи обставини складаються так, що самотні матері виховують синів узагалі без чоловіків у родині. Як наслідок, хлопчик починає сприймати жінку, як сильну особистість, котра не потребує захисту, а навпаки, здатна вирішити будь-які проблеми. Якщо мама ще й схильна до авторитарності, то в хлопчика поволі зникає бажання самостверджуватися і бути лідером.
Майже від народження хлопчики перебувають під опікою жінок: мами, бабусі, виховательки і няні в садочку. В школі теж небагато вчителів чоловічої статі. Де взяти приклад, на кого рівнятися? Сприяйте контакту сина з дідусем, дядьком, тренером тощо. Добре, якщо батько бере активну участь у вихованні сина, відвідує разом із ним спортивні секції, ходить у походи тощо. Не перешкоджайте такому відпочинку й спілкуванню.
Не тримайте сина біля своєї спідниці. Звісно, мамі, яка сама виховує дитину, вдвічі більше (і за себе, й за тата) хочеться захистити її від проблем. Але не позбавляйте сина самостійності, дайте йому певну свободу. Що раніше дасте змогу ухвалювати рішення, то швидше він навчиться відповідати за свої вчинки.
Якщо переживаєте, що сину бракує батьківської суворості, не переймайтеся: у вас є інший «козир» – будьте жінкою: слабкою, ніжною, люблячою. Цим навчите сина піклуватися про маму, співчувати їй, підтримувати, допомагати, тобто сформуєте риси сильного, впевненого чоловіка, який уміє відповідати за себе та інших.
Наталія ГАВРИЛЕНКО.
