КРІП У ЮШЦІ
З чого починається уха? Який її, хай і не головний, але перший компонент? Будь-яке рибне вариво я починаю з… гілочки кропу.
Полюбилася мені ця рослина, звик до неї і на наших південних городах (зарослих кропом, які часто являють собою африканські савани у мініатюрі), і на столі. Гілочкою кропу можна просто побовтати в юшці або пучок кропу помістити у казанок ще до того, як туди покладете рибу. Нехай вариво так і кипить із кущиком, що стирчить над казанком. Від цього відвар набуде приємного зеленого кольору. Дрібка кропу, якою приправляємо готову уху, – як останній завершальний мазок художника. У південних придніпровських селах таку зелену заправку називають «закришкою»…
СПРАВА НЕ В ТОМУ, ЩО ПЛАСТОМ…
«Смаж», – говорить рибалка своєму напарнику. «Що смажити? А риба?» – здивовано запитує той. «Ти, головне, смаж, а риба буде».
Цей рибальський жарт пригадався мені, коли я розпластував рибні трофеї, міркуючи, як скромним уловом нагодувати зголоднілих на свіжому повітрі товаришів. Смажити ж бо дійсно майже нема чого. Десяток ротанів і дві плотвички – ось і весь улов. І тут я згадав, як у Негомбо – рибальській столиці Шрі-Ланки – на місцевому базарі продавці, щоб задовольнити смаки покупців, платали рибу. Великими ножами вони спритно відокремлювали від тушки голови, хвости і плавці. Деякі екземпляри за бажанням клієнтів розпластували навпіл. Додатково зі шматків видаляли хребет.
Я подумав, чому б так само не пустити наш дрібний улов. Патрання ротанів (їх, до речі, для смаження чистити необов’язково) і плотвичок не зайняло багато часу. Кожну тушку я ретельно розпластав навпіл, видаливши з однієї частини хребет. Прозорі на сонці рибні пластинки заповнили всю сковорідку, створивши видимість пристойного застілля. Коли тонкі рибні пелюстки трохи присмажилися (це відбулося майже миттєво), я рясно посипав їх цибулею, морквою, солодким перцем, дрібно нарізаною картоплею. Страва вдалася на славу. Рибними кістками плюватися нікому не довелося.
Досі пам’ятаю оригінальну похвалу одного їдця: «Не думав я, що з ротанів можна створити таку страву. Справа не в тому, що пластом, справа у смаку».
Володимир СУПРУНЕНКО.
