На запитання читачів та редакції відповідає завідувач відділом просвітницької роботи Київського міського центру громадського здоров’я, кандидат медичних наук Отто СТОЙКА.
— Пане Отто, ворога, кажуть, треба знати в обличчя. Наскільки досконало знаємо ми того, що всьому світові показав свою силу та підступність? Чи достатньо вже озброєні знаннями про коронавірус?
— Загалом про всі віруси, які спричиняють у нас гострі респіраторні захворювання, на жаль, немає повної картини. Навіть про той же грип, який вивчають уже понад сто років. Тому що вони дуже мінливі. Так само мінливий і коронавірус, що ми й спостерігаємо впродовж цього року.
— Пильність багатьох людей приспана тим, що його симптоми є дуже схожими з простудними. Що найперше має насторожувати?
— Так, симптоми ковіду дуже близькі до симптомів гострих респіраторних захворювань. Це зазвичай різке підвищення температури (причому часто — вище 38 градусів). Кашель (у 67 відсотків хворих). Болі у м’язах (характерні і для грипу, і для коронавірусу, найчастіше це — м’язи спини). Втрата нюху або спотворення смаку (це буває й одним із перших симптомів захворювання, або ж виникає згодом; і зустрічається в 50–60 відсотків хворих). Може з’являтися задишка, людині стає важко дихати або вдихнути, таке-от відчуття, що не вистачає повітря. Але зазвичай цей симптом не першого дня, проявляється він пізніше. Можуть бути розлади шлунка, нудота, навіть блювота. Організм може зреагувати на підвищення температури нестабільним артеріальним тиском, вона може навіть спровокувати гіпертонічну кризу. Та це вже — наслідки.
Тільки сукупність певних симптомів може дати підозру на коронавірус. Але принципово це можна визначити тільки за допомогою ПЛР-тесту. І то не завжди він показує справжню картину, й навіть за наявності коронавірусної інфекції може бути негативним. Подібне трапляється у 30 відсотках випадків. Це може бути спричинено не зовсім досконалою процедурою забору біоматеріалу, недосконалістю самого тесту, мазок можуть неправильно взяти чи потрапити в ділянку, де саме немає вірусу.
— Лікарю, доброго дня! Купила собі пульсоксиметр і щодня вимірюю сатурацію. Скажіть, будь ласка, понижений її рівень однозначно говорить про наявність коронавірусу?
Валентина. Одеська обл.
— Ні. Тільки в поєднанні з іншими симптомами. Орієнтуватися треба на загальну клінічну картину. Адже й до коронавірусу користувалися пульсоксиметрами, здебільшого люди з хронічними обструктивними захворюваннями легень. Бо якраз вони страждають на недостатнє постачання кисню. І тому для них сатурація — дуже важливий показник. А вам порадив би, стежачи за своїм станом, звертати увагу ще й на інші показники, наприклад, частоту дихання, чи є задишка, тобто не тільки вимірювати сатурацію. І частоту пульсу треба теж вимірювати. Дивитися ще, чи немає ціанозу — знаєте, коли, скажімо, губи, кінчики пальців мають синюшний відтінок, що теж є одним із показників недостатності кисню.
— Найбільше запитань на пряму лінію надійшло попередньо від читачів щодо вакцинації. Люди розгублені: вакцинуватися чи ні? Де ризики найменші?
— Без сумніву, треба вакцинуватися. Причому будь-якою вакциною, яка є в наявності. Чому так упевнено кажу? Тому що принцип дії всіх вакцин однаковий. Вони тренують імунну систему на вироблення імунної відповіді коронавірусу. Простіше кажучи, піднімають імунітет, створюють умови, що коли людина хоч і захворіє, але матиме легший перебіг хвороби. Та найголовніше,
вакцинація, до речі, як і при грипі, убезпечує від летальності, фактично — на 90–100 відсотків. Людина не знає, коли може стикнутися з інфекцією, тому й кажемо, що важливо вакцинуватися якомога раніше, не чекати вакцини того чи іншого виробника. Тим більше, що зараз мільйони людей вакцинуються різними їх видами. І серед цих мільйонів, звісно, є люди з різними захворюваннями. Бо ж, образно кажучи, не лише спортсмени вакцинуються, а й ті, хто має, скажімо, тромбози, інфаркти, інсульти. У нашій країні щорічно помирає біля 600 тисяч людей (616835 у 2020 році, дані Держстату) — від різних хвороб. А коли помирає вакцинована від коронавірусу людина, то це відразу потрапляє в поле зору суспільства й спричиняє різні думки, застереження, упередженість. Те, що, наприклад, виникнення в поодиноких випадках тромбозів пов’язано з вакцинацією, ще не доведено. В Україні від вакцинації не померла жодна людина!
— Як надовго може убезпечити вакцина від коронавірусу?
— Поки що теж немає впевненої відповіді на це запитання. Вважається, що після перенесеної хвороби протягом кількох місяців людина захищена від повторного захворювання, після вакцинації — теж мова поки що йде про пів року. Про роки поки що не можемо говорити.
— Чи можна робити перше і друге щеплення різними вакцинами?
— Так, можна. Та коли це — дженерики, то треба брати одного виробника, подробиці уточнюйте у свого лікаря.
— Доброго дня! У жовтні перехворіла на коронавірус, а невдовзі, як наслідок, розвинулася тромбоемболія легеневої артерії з ураженням 50 відсотків однієї легені. Перед тим аналіз на антитіла показав 7 одиниць, лікар сказав, що це хороший рівень. Після виписки з лікарні розписали прийом ліків на пів року (далі будуть дивитися), включно з кроворозріджуючими. Але, сказали, ризик тромбозу залишився. Чи варто мені вакцинуватися взагалі, і якою саме вакциною безпечніше? І через який термін після лікування коронавірусу це для мене оптимально буде на часі?
Уляна. Київська обл.
— За показниками часу вам уже треба вакцинуватися, пів року ж минуло. Добре, що лікуєтеся, перебуваєте під наглядом лікаря. Треба зважати, що вакцинуватися — то набагато менший ризик, ніж захворіти знову. Тому ваш лікар має конкретно сказати, чи є якісь, скажімо так, ризики для вас при вакцинації, наскільки вони серйозні, і вакцинуватися. Загалом і ВООЗ закликає надавати перевагу вакцинації, але остаточно має вирішувати пацієнт разом зі своїм лікарем.
— Після перенесеного коронавірусу лікар у лікарні призначив ксарелто (зараз по 20 мг щодня). Як часто потрібно перевіряти кров і які саме аналізи робити, аби не занадто розрідити кров? Поки що перевіряю, здаючи коагулограму, Д-димер і загальний клінічний аналіз крові. Чи потрібно перевіряти й на тропонін і креатенін?
Євген Іванович. Миколаївська обл.
— Ваше запитання стосується більше клінічних досліджень. Вам бажано консультуватися з сімейним лікарем, а як мінімум — з тим, хто робив призначення. Він повинен був пояснити вам, яка має бути тактика, скільки чого приймати або які робити надалі аналізи. В принципі, вважається, коли людина не потребує ліків як для системного прийому, то лікар має відмінити їх, якщо показники нормалізуються.
— Пізно восени здавав аналіз на антитіла. Хотілося б знати, як довго вони можуть бути в організмі, чи варто здавати ще один аналіз? І чи правда, що поки є антитіла, я більш-менш убезпечений від повторного захворювання?
Михайло. Полтавська обл.
— На жаль, ні. Й не можна сказати напевне, коли вони різко впадуть чи зміняться. Не будете ж щодня здавати аналізи, слідкувати за цим. Нагадаю про наукові дослідження, які проводили у Франції. 26 лікарів, котрі перехворіли на ковід, обстежували на антитіла й визначили, що за два місяці після хвороби їх концентрація різко впала й ці люди могли вже знову потенційно заразитися. Тому вони вже потребували щеплення. А пів року з часу хвороби, як майже у вашому випадку, — це вже серйозний привід для вакцинування. Тут і за аналізами не обов’язково стежити, все ж таки раджу записуватися в чергу на вакцинацію. Навіть якщо вона підійде раніше, нічого страшного, щеплення буде вагомим доповненням і посиленням імунної відповіді. Навіть двічі перехворівши, варто вакцинуватися, що стане такою постійною підтримкою імунітету.
— Лікар сказав, що через певний час після лікування коронавірусу треба буде перевірити легені. Для постановки діагнозу направили на КТ із контрастом, пояснивши, що тромби можна буде побачити тільки так. Чи можна перевірити стан легень, зробивши відповідне УЗД, а чи КТ без контрасту, бо те задороге для мене?
Олена. Київська обл.
— Знаєте, це таке системне питання. Лікар має зважати, в першу чергу, на загальний клінічний стан людини: чи є в неї задишка, підвищена температура, який пульс, артеріальний тиск, чи повертаються ці її показники до норми, яка була до ковіду. І якщо клінічна картина нормальна, то немає показів для таких серйозних клінічних досліджень, як КТ із контрастом, тільки, аби виявити, чи залишилося ще щось у легенях. Немає підстав для цього. Просто, так буває, потрібен час для реабілітації, яка може бути й складною. Але коли щось буде не гаразд, то це має проявлятися якимись симптомами — задишкою, наприклад, у стані спокою, чи ота синюшність з’являтися, пульсоксиметр показуватиме низькі показники сатурації (має бути норма — 96 і вище). Ось на що треба звертати увагу разом із лікарем, і не зловживати цими дослідженнями. Вони можуть бути малоефективними й справді затратними. Загалом багато моїх колег скаржаться, що люди й добровільно, з власної ініціативи зловживають КТ, треба чи не треба — роблять його.
— Хворіла на коронавірус 5 місяців тому і ще з місяць розробляла легені, щодня видихаючи через трубочку у воду. Але задишка не минає. Порадьте якусь нескладну дихальну гімнастику.
Надія. Черкаська обл.
— Загалом найбільш універсальна вправа для дихання — це, хоч як дивно, ходьба. Під час ходьби воно частішає, стає більш глибоким. Важливо контролювати темп ходьби, щоб не задихатися, і щоб пульс був нормальний. Постійно себе тренувати. Скажімо, сьогодні можете пройти 300 м без зупинок, завтра 400, і постійно збільшувати відстань. Заодно себе контролюватимете й зміцнюватимете свій фізичний стан. Якщо ж усе-таки говорити про якісь окремі дихальні вправи, я б радив поєднувати їх із зарядкою. Це можуть бути і різні східні практики, ушу, цигун, наприклад, де суміщаються рухи та дихання, йога. Складно порадити щось універсальне. Хочу застерегти від надування кульок. Цього не можна робити, щоб не було зайвого навантаження на тканину легень. Вона дуже вразлива, тоді підвищується тиск усередині альвеол, і це погано. А те, що ви дихаєте в трубочку, добре, в такому разі теж є супротив, але значно менший, ніж при надуванні кульки. Можливо вдихати повітря, видихати сильно носом якийсь час — це теж буде такий супротив. Або вдихати носом, а видихати повільно ротом. Причому робити це певними циклами. Виберіть для себе щось підходяще. Та все ж радив би суміщати вправи з дихання із зарядкою або ходьбою.
— Чи можна мені відновити ранкові пробіжки після того, як перехворіла на корону?
Вікторія. м. Київ.
— Головний принцип — поступовість. Якщо почали вже рухатися після хвороби, ходити, то це ще не означає, що можна себе навантажувати. Перший показник вашої відносної сили, витривалості — скільки на ногах можете бути й скільки ходити. Перевірити ще можна присіданнями — це такий один із універсальних методів. Не поспішаючи, спробуйте присідати, зауважте, скільки разів можете це зробити без сильної задишки. Можна поступово привчати себе до зарядки з присіданнями, тобто робити вправи фізичні, починаючи з невеликих рухів і в малій кількості разів, поступово збільшуючи їх. А коли вже йдеться про біг, то людині, котра перехворіла на коронавірус, починати треба з ходьби, чергуючи її інтенсивність: 1–2 хв. ходьби, 1 хв. бігу. І так чергувати десь упродовж 20 хв. А потім уже збільшувати інтервал бігу — 1 до 1, згодом — 1 до 2. Знову ж таки, в кожного свої резерви і період відновлення. Зважаючи на те, який у вас до хвороби був стан здоров’я і рівень тренувань. Оце й має бути вашою метою — поступово відновити їх. Можливо, це займе й декілька тижнів. Критерієм буде частота дихання (аби вистачало повітря) і пульс. Частота серцевих скорочень не має бути максимальною. А максимальна — це 220 мінус вік. Якщо людині 60 років, то 160 для здорової — її максимальний пульс. Тобто при будь-яких великих навантаженнях він не повинен перевищувати 160 ударів за хвилину. Але коли говоримо про фізичні навантаження, то має бути 60–70 відсотків від цього пульсу максимального, біля 100–120 при навантаженні.
— Моя мама нещодавно перехворіла, лікувалася вдома. Потроху відновлюється і вже хоче братися за лопату — копати грядки, картоплю садити. Я далеко живу, не можу її застерегти від того. Може, хоч лікаря послухає, що так не можна, вона «Порадницю» читає.
Аліна.
— Це питання актуальне для багатьох сільських жителів, дачників, адже сезон садово-городніх робіт у розпалі. Головне — не перевтомлюватися і дотримуватися поступовості у збільшенні фізичних навантажень. Починайте з найменшого, найлегшого.
Щоб це було по силах, як кажуть. Можливо, брати на город якийсь стільчик, на якій можна присісти, коли щось довго робите на одному місці чи перебираєте, скажімо, картоплю. Можна щось підкладати під коліна і ставати на них, аби не нагинатися: килимки чи спеціальні наколінники. Тобто використовувати такі допоміжні речі. Звісно, для початку й лопату брати меншу, легшу. Тобто така поступовість і тут потрібна. Помаленьку, як кажуть, потихеньку. Зважати, що ця поза така перевернута, коли на городі працюєте, — ще додатковий ризик для здоров’я.
А коли й напрацювалися, походіть. Неодмінно треба чергувати: попрацювали, постійте, походіть, звісно, можна й полежати. Але важливо навіть просто пройтися по стежках на городі. Так і відпочиваєте, і водночас активно рухаєтеся, а це допомагає кровообігу, м’язам.
Ось чому я щойно читачці багато говорив про корисність ходьби. Коли порівнювали довгожителів острова Сардинія, де так звана блакитна зона, і їх там велика концентрація, то виявили багато довгожителів саме серед чоловіків-пастухів. Чому? Бо вдень вони проходили по 8 км по пересіченій місцевості, тобто по пагорбах. А серед селян, котрі працювали на городах, довгожителів було менше. Хоча всі ці люди жили в одній місцевості, майже однаково харчувалися, тобто за середземноморською дієтою. Я це до чого веду. Коли робите щось на городі — то ж усе-таки статична праця, людина напружується, копаючи, скажімо, нахиляється, а це ще додатковий такий ризик навантаження на судини, серце. Тому важливо часто змінювати пози, аби не було застою крові, тромбозів. І неодмінно чергувати таку роботу з ходьбою. Рух якраз, кажучи простіше, й розганяє кров.
— Лікарю, підкажіть, чи можна плавати після того, як перехворів на ковід?
Василь Зінчук.
— Загалом плавання — універсальний вид навантаження, найменш травматичний, якщо можна так сказати. Під час плавання людина перебуває в такому розслабленому стані, стані невагомості, на неї не тисне сила тяжіння, й може підбирати темп під свій стан здоров’я. Плавання — це якраз дуже добре. Та знову ж таки — не треба забувати про поступовість, поміркованість і контроль за своїм станом. Як і після будь-якого фізичного навантаження, не повинно бути сильної втоми і такої млявості протягом дня. Тому що це теж свідчитиме про перевантаження.
— Тест підтвердив у чоловіка коронавірус. Час від часу в нього підвищується температура до 39 градусів, але відмовляється приймати жарознижуючі ліки. Наскільки важливо збивати в такому разі температуру?
— Коли 38,5, уже треба збивати. Або ж навіть якщо й нижча, але тримається на такому рівні не годину й не дві, а цілий день. Знову ж таки, зважати на загальний стан. От знаю по собі й дружині, коли ми хворіли на ковід. Я збивав температуру, коли була вже 39 градусів. А їй важко було терпіти й 38. Бо, окрім усього, мала й м’язові болі, дуже сильно боліла спина. А жарознижуючі ліки ще й знеболюють, тому й приносили дружині полегшення. Щодо температури немає якогось такого жорсткого правила. Якщо ваш чоловік при такій почувається нормально, не примушуйте його пити таблетки.
А ще всім раджу, купуючи будь-які жарознижувальні, звертати увагу, чи мають діючу речовину ібупрофен і парацетамол. Важливо уникати й передозування, тому завжди уважно читайте інструкцію. І не зловживайте ліками, коли, наприклад, температура піднялася до 37,5, намагаючись збити її до 36,6. Призначення жарознижувальних — полегшити стан, а не нормалізувати відразу температурні показники до норми, при коронавірусі — тим більше. Це якраз завдання не одного дня. Зазвичай, коли підвищується температура, характерно, що вона така достатньо стала, тривала, навіть жарознижувальні мало на неї впливають. Тому варто бути готовими й до цього.
— Донька, яка годує маленьку дитину грудьми, захворіла на ковід. Чи можна їй продовжувати грудне вигодовування, чи не захворіє маля?
— Найперше, звісно, варто проконсультуватися з педіатром. Але, відразу зауважу, грудне молоко якраз має корисні для малечі антитіла, це фактор захисту й імунітету для неї, тому годувати важливо і треба. А щоб не захворіла дитина, мамі варто максимально захищатися, одягати маску, часто мити руки. Коли ж надто погано почувається, то є сенс зціджувати молоко. Та все ж зверніться до педіатра, що він порадить.
— Нам варто привчати себе до думки, що з коронавірусом мусимо навчитися жити?
— Можливо. Бачте, є тільки досвід одного року. Більшість вважає, що він так і осів у нас тут в популяції.
Перехворіти і вакцинуватися, як наслідок — вироблення такого сталого імунітету — це два шляхи, які можуть зупинити коронавірус, перервати його поширення.
— Пане Отто, скільки відсотків населення має перехворіти, аби говорити про певні якісні показники подолання пандемії?
— Перехворіти і провакцинуватися має хоча б 60 відсотків населення. Тоді вже можемо говорити про колективний імунітет. І знову ж таки, на який період — достеменно невідомо.
Отож звикаймо до миття рук — як до рутинної справи, носімо маски, де це потрібно, тримаймо дистанцію. А ще звернув би увагу, аби неодмінно провітрювали приміщення, особливо там, де є скупчення людей чи в громадських місцях. Важливо, щоб був доступ свіжого повітря. Відмовляйтеся від шкідливих звичок. От, наприклад, куріння дуже ускладнює перебіг ковіду — і це вже доведено. Нам потрібне свіже повітря, а не дим цигарок, який пошкоджує дихальні шляхи. Закликаю звернути на це особливу увагу.
На прямій лінії чергувала Тетяна ВЛАСЮК, головний редактор газети «Порадниця».
