Чи замислювалися ми, кому, крім Бога, зобов’язані своїм життям? Адже окрім наших батьків, до нашого народження, хоч і опосередковано, причетні ще й 4 бабусі з дідусями, 8 прабабусь із прадідусями, 16 прапра-, 32 тетра-, 64 пента- і т.д. Не було б їх — не було б і нас. І це вже привід відчувати до них повагу та любов. І дошукуватися власного коріння, хоч би як непросто це було!
Із десяток років тому й собі займалася пошуком предків, тож із власного досвіду пораджу: перш за все, визначіться, якою саме інформацією про це наразі володієте ви і ваші близькі рідні з сусідніх гілок роду, наприклад, дво- і троюрідні брати-сестри. Адже в їхніх архівах можуть знайтися відомості й про ваших спільних предків, родинні перекази, світлини, документи тощо, які прислужаться й вашим пошукам. Поспішайте розпитати старших, поки вони серед нас!
Уже наявну інформацію про свої витоки — прізвище, ім’я, по батькові ближчих родичів, а також їхніх супутників життя і дітей, дати народження, реєстрації шлюбу чи смерті, місця проживання, а може, й роботи, тощо нанесіть ярусами на великий аркуш паперу (спершу — ви самі, далі — ваші батьки, потім — батьки кожного з них і т.д.), куди додаватимете й нову інформацію. Та насамперед визначіться, яким чином вивчатимете свій родовід: чи вам ближче самостійні пошуки, які, найвірогідніше, потребуватимуть чимало часу, але й подарують неповторні відчуття першовідкривача, чи цікавить радше результат, за швидке отримання якого готові сплатити?
ПОЧНІТЬ ІЗ НАЙБЛИЖЧИХ РОДИЧІВ
У будь-якому разі варто почати з найближчих архівів (у сільській місцевості — з районного й обласного), куди можна звернутися телефоном чи на електронну адресу, аби довідатися, де саме зберігаються потрібні вам дані, які варіанти роботи з ними наразі можливі. Для пошуку інформації давністю понад сторіччя важливо знати назву населеного пункту, де народилися й мешкали ваші предки, приблизні роки народження (одруження, смерті), віросповідання (православні, католики, лютерани, іудеї тощо), а також рід їх занять (дворяни, селяни, купці, міщани тощо). А загалом, як інформують на сайті Центрального державного електронного архіву України tsdea.archives.gov.ua, для пошуку відомостей про народження (одруження, смерть) особи необхідно звернутися до відповідного РАЦСу або територіального управління юстиції у відповідній області. Якщо ж від часу складання актового (метричного) запису минуло понад 75 років — одразу до державного обласного архіву. Загальний перелік електронних адрес і сайтів архівних установ по областях, а також центральних державних архівних установ — https://tsdea.archives.gov.ua/ua/links/
Якщо даних про предків замало і доводиться починати генеалогічнні пошуки з тих із них, які завершили свій земний шлях у другій половині ХХ ст. у сільській місцевості, певну інформацію (принаймні дати життя і місце поховання) можуть надати у відповідній сільраді. Таким чином можна ще й несподівано для себе знайти досі незнаних далеких родичів, які зберегли свої власні архіви й охоче покажуть вам фото та поділяться спогадами про спільних предків, як це сталося в моєму випадку. Відтак буде з чим іти й до архіву!
ДОПОМОГТИ МОЖУТЬ І ПЛАТНО
Останнім часом, коли українці масово зацікавилися пошуками свого коріння, генеалогічні дослідження стали ще й популярним бізнесовим напрямком: послуги щодо пошуку предків пропонують чимало окремих дослідників і товариств відповідного спрямування, яких можна знайти в інтернеті за ключовими словами на кшталт «генеалогія» чи «родовід». Певні платні послуги можуть надавати й державні архіви, за наявності такої інформації на їхніх сайтах. Чи є сенс саме вам вдаватися до таких послуг? Зважайте на те, як далеко мешкаєте від області, де шукаєте предків, наскільки детальною інформацією вже володієте, і чи дозволяє ваш спосіб життя доволі багато часу приділити пошуку витоків. Для багатьох вагомим аргументом буде й вартість послуг, яка, за даними інтернету, наразі становить від 2–3 тис. доларів за дослідження до 7–10 покоління, котре триває близько року; його оплата здійснюється поетапно.
Якщо ж для вас буде цікавим і сам етап пошуку, і готові приділити йому достатньо часу (наприклад, у відпустці чи після виходу на пенсію), то з’ясуйте в потрібному вам архіві можливість і умови роботи в читальній залі, а також запишіться на чергу для обслуговування. Зазвичай читальна зала працює з відвідувачами архіву лише в певні години певних робочих днів, тож узгоджуйте свій приїзд. У призначений час із паспортом, зошитом, ручкою і телефоном (перелік припустимих при собі речей уточніть заздалегідь) потрапите до читальної зали. Одразу ж замовте потрібні вам архівні документи — приміром, метричні церковні книги за певні роки. Щоправда, раніше навіть у невеликому населеному пункті могло бути й декілька церков, і тоді доведеться переглядати всі книги. Та й ваш родич, згідно зі знайденими записами, міг народитися в інший день, місяць чи рік, аніж ви досі вважали.
ПЕРШЕ ГЕНЕАЛОГІЧНЕ ДОСЯГНЕННЯ
Першим своїм генеалогічним досягненням можете вважати знайдений запис про народження і хрещення предка, якого шукали, чи, як варіант, його рідних братів або сестер. Якщо мав старших братів або сестер, найкраще, хоч би приблизно знаючи роки їхнього народження, знайти запис про хрещення першого з них. Далі в тій самій (якщо пощастить) метричній книзі шукайте запис про вінчання його батьків, найвірогідніше зроблений за рік-три до народження першої дитини. А потім, виходячи із зазначених у цьому записі дат і років — уже про хрещення кожного з батьків. Утім, вони могли й переїхати після вінчання, тож у гіршому випадку доведеться перегорнути чимало метричних книг інших церков. Але саме так і просуватиметеся з покоління в покоління вглиб свого родоводу — щоправда, за умови, що родина трималася постійного місця проживання, а церковні книги вціліли в часи атеїзму і воєнного лихоліття.
Та коли предки були не з простих людей — наприклад, купцями, які торгували товаром, або дворянами, отож брали участь у дворянських зібраннях тощо, — з високою вірогідністю згадки про них будуть і в інших архівних фондах. Знаючи, чим саме займалися прадіди, можна пошукати відомості про них й у відповідній картотеці в архівному каталозі. Про те, як можна буде задокументувати знайдену інформацію (наприклад, зробивши її копію чи сфотографувавши), довідайтеся заздалегідь.
СОЦМЕРЕЖІ ТА САЙТ У ДОПОМОГУ
Побільшало тепер і нових інтерактивних можливостей для генеалогічного пошуку, зокрема в соцмережах. У відкритій Фейсбук-групі «Закарлюка. Генеалогічні розшифровки», надіславши фото нерозбірливого запису в метричній книзі чи іншому документі, отримаєте безкоштовну допомогу з його «розшифровкою» і навіть із перекладом. У приватній групі «Прізвища українців і національних меншин України» займаються вивченням прізвищ, їх походження й поширення. На сторінці групи «Українські прізвища» вам допоможуть розтлумачити своє. Група «Центр вивчення генеалогії «Пращур» буде цікавою всім, хто досліджує свій родовід, а «Генеалогия и семейная история» — людям, чиї предки мешкали на теренах Росії чи інших колишніх союзних республік. Більше того: простий пошук за прізвищем у соцмережах та інтернеті відкриє вам чимало однофамільців, серед яких можуть виявитися й далекі родичі, які теж щось знають про спільних предків. То чом би не законтактувати з ними?!
Серед найпопулярніших сайтів з дослідження родоводу найперше — український www.pra.in.ua, який містить найбільшу базу мешканців території України, народжених між 1650–1920-ми роками. Зареєструвавшись, зможете додавати в базу власну інформацію про предків або редагувати існуючі записи. Можна й будувати своє генеалогічне дерево. Побачите й ту інформацію про ваших предків, яку занесли інші люди. Програма щодня співставлятиме оновлення бази проєкту з вашим родоводом, тож якщо будуть знайдені потенційні зв’язки, про це повідомлять. Наразі база формується, зокрема, за метричними книгами та сповідальними розписами (як православними, так і католицькими, а також чеських і німецьких колоністів), списками виборців у Сейм по західноукраїнських областях, присяжними списками 1654 і 1793 рр., списками втрат вояків Австро-Угорської армії з Галичини та вояків Російської армії Першої світової, єпархіальними відомостями Волинської та Подільської губерній, воєводськими вісниками (Волинський, Львівський, Тернопільський, Станіславський), списками в’язнів концтаборів (Талергоф, радянські полонені, Береза Картузька тощо) і репресованих, адресними книгами міст кінця XIX — початку XX ст., адресними і Пам’ятними книгами губерній на теренах сучасної України тощо. Доступ до бази, в яку наразі занесені дані про понад 3,8 млн осіб, — безкоштовний, а хто захоче, може й собі стати волонтером проєкту, заносячи до бази оцифровану інформацію. Тут також можна замовити послугу «Пращур» — пошук архівних документів щодо конкретної особи, яку ви знайшли в базі. Інша послуга — «Покоління» — передбачає пошук записів зі згадками про членів цілої родини, зроблених у минулому впродовж будь-яких п’яти років.
Іще один популярний серед українців і корисний для пошуку родинних витоків сайт — www.FamilySearch.org, або «Сімейне дерево», який пропонує безкоштовний шаблон родоводу з кількома варіантами відображення і доступом до понад 1 млрд онлайн-записів з усього світу. Створила його Церква Ісуса Христа останніх днів, однак призначений для безкоштовного використання всіма без винятку, незалежно від традицій, культури чи віросповідання. Зробивши обліковий запис, пошук письмових згадок про предків тут можна вести, зокрема, в історичних документах, за датами важливих подій їхнього життя і в будь-якій точці земної кулі. Оскільки ж імена з історичних документів розшифровуються і вводяться в систему, чимало користувачів знаходять нових родичів. Крім того, система дозволяє поділитися зі світом історіями і світлинами своїх пращурів, таким чином зберігши їх для широкого кола нащадків. Адже, як справедливо зазначають організатори сайту, «кожна людина гідна того, аби про неї пам’ятали».
Досліджувала Ольга ГОЙДЕНКО.