На запитання читачів і редакції відповідає Генеральний директор директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки Ірина ШУМІК.
— Пані Ірино, виглядає на те, що віднедавна одна з актуальних для українців тем — де саме зможе продовжити навчання їхня дитина після закінчення 9 класу? Багато хто з батьків схиляється до думки, що більше, ніж досі, випускників змушені будуть піти до закладів профосвіти. Зараз активно обговорюють і вдосконалення системи профосвіти, яке, вочевидь, передбачає й аналіз потреби в спеціалістах, котрих готують у цих закладах. Тому найперше запитання від редакції — яких змін зазнає набір до закладів і чи всі вони продовжать свою роботу?
— Зараз напрацьовується концепція старшої профільної школи, де зокрема буде описаний підхід до здобуття повної загальної середньої освіти професійного спрямування. Наразі знаємо, що старшу школу відокремлять від основної та створять мережу академічних ліцеїв. А Законом «Про повну загальну середню освіту» на сьогодні передбачено, що професійне спрямування здобуватимуть у закладах професійно-технічної та фахової передвищої освіти за відповідними освітніми програмами. Тому фактично уже сьогодні більше 70 відсотків вступників до закладів профосвіти — випускники 9 класів. Для них створена відповідна база, яка зараз покращується, оновлюється, тож є всі умови для подальшого опанування шкільної програми з одночасним здобуттям професії та можливість для кожної особи реалізуватися на ринку праці.
На початку цього року було проведено великий аудит системи професійно-технічної та фахової передвищої освіти. На сьогодні ці заклади заповнені на 55 відсотків, тобто проєктна потужність і їх можливості дозволяють прийняти ще більше учнів. Наразі ця досить потужна мережа вже сформована. Але є й певний відсоток малокомплектних закладів, де отримують освіту 100–150 учнів. Зараз працюємо за програмою EU4Skills з областями: спочатку — з пілотними; це — Вінницька, Полтавська, Запорізька, Миколаївська, Чернівецька, Львівська, Рівненська, де за підтримки Європейського Союзу працює робоча група з питань оптимізації мережі закладів професійної освіти, випрацьовуються відповідні критерії для роботи із малокомплектними закладами, які надалі будуть запропоновані до затвердження на державному рівні. Ураховуватимуться демографічні особливості конкретної області чи регіону й передбачатиметься певна кількість таких закладів для реалізації конституційного права кожного громадянина на професійну освіту.
— Цікаво, які професії очікувано користуватимуться особливою популярністю в нинішній вступній кампанії?
— Із найпопулярніших серед молоді — традиційно це професії кухаря, автослюсаря, водія автотранспорту, кондитера. Кілька років тому до ТОП-переліку увійшла й професія зварника. Та коли проаналізувати, яких саме фахівців наразі потребує ринок праці, то не вистачає трактористів, катастрофічно бракує фахівців за технологічно складними професіями, наприклад токарів і фрезерувальників. Тож зараз створюємо матеріально-технічну базу для підтримки цих професій, працюємо над їх популяризацією. Тому кожен конкретний регіон — і на це направлена система регіонального замовлення — має проводити аналіз ринку праці й формувати замовлення, виходячи з потреб місцевої економіки. А ще Україна — дуже велика держава, то потреби в тих чи інших працівниках у різних регіонах дуже індивідуальні. Тож у рамках програми EU4Skills будемо також напрацьовувати й методичні рекомендації з проведення аналізу регіональних ринків праці. Ці дослідження стануть базовими при формуванні подальшого регіонального замовлення, тобто бюджетних місць для учнів закладів профосвіти.
— Ірино Володимирівно, вас вітає Київське вище професійне училище машинобудування та комп’ютерних інтегрованих технологій. Із 2004 р. ми були позбавлені фінансування — як державного, так і з місцевого бюджету. На яку фінансову підтримку може розраховувати наш навчальний заклад, і чи буде надане регіональне замовлення?
— Із 2016 р. фінансування закладів профосвіти було децентралізовано й передано на місцевий рівень. Тож усі вони, розташовані на території міст і обласних центрів, фінансуються відповідно з міських бюджетів шляхом регіонального замовлення, а решта — з обласного, так само шляхом регіонального замовлення. Міські ради затверджують відповідні обсяги й на рівні міськдержадміністрацій узгоджуються обсяги регіонального замовлення. Вашу ситуацію ми знаємо, відвідували заклад. Зараз вже надається підтримка з державного бюджету для розвитку; є певні умови для отримання субвенції для створення навчально-практичних центрів, і заклад, що відповідає цим умовам, може претендувати на таку підтримку. А решта — це підтримка з боку роботодавців. Або ж можете пропонувати послуги вашого навчального закладу на контрактній основі. Так що шляхи є різні, але питання оптимізації мережі навчальних закладів і подальшого її розвитку зараз великою мірою залежить від місцевих органів влади, які формують цю мережу і визначають пріоритетні професії, котрі підтримуватимуть, надаючи регіональне замовлення.
— Та ж якби наш навчальний заклад профінансувати, то, гадаю, він за своєю потужністю був би найкращим в Україні! А за умови регіонального замовлення спокійно могли б набирати 400 і більше учнів! Адже маємо такі площі, такі кабінети, такі майстерні! Ось за що душа болить!
— Як уже говорила, українські заклади профосвіти в середньому заповнені десь наполовину. Тож зрозуміло, що за ефективного використання коштів неможливо підтримувати їх величезну кількість. Подивіться, наскільки скоротилося населення в Україні, як змінюється демографія, навіть кількість випускників шкіл! Справді, окремі рішення можуть бути непопулярними, та інакше неможливо утримувати все на належному рівні. Не можу вам гарантувати регіональне замовлення, але зараз ми обговорюємо подальшу перспективу, тож, сподіваюся, ваше питання найближчим часом буде вирішено. Гадаю, інтереси колективу в будь-якому випадку будуть враховані, адже будь-яка оптимізація передбачає подальше працевлаштування всіх викладачів.
— Навчаюся в 9 класі, хочу довідатися про стипендію учнів ПТУ: яка вона за розміром, і за яких умов її отримують?
Тарас. Івано-Франківська обл.
— Наразі стипендія в закладах профосвіти становить 490 грн. У межах спеціального фонду її отримують майже 80 відсотків учнів, які встигають, тобто виконують умови, передбачені навчальним процесом, і мають успіхи в навчанні. Може видатися, що стипендія не надто висока, але крім неї, виконуючи практичні завдання на підприємстві під час виробничої практики, учні отримують іще й 50 відсотків заробітної плати. До того ж, зараз за дорученням уряду ми розробляємо нормативно-правову базу щодо підвищення рівня стипендії закладів профосвіти майже вдвічі порівняно з нинішньою.
— Що нового у правилах вступу до закладів профтехосвіти, і які наразі переваги такого навчання — пільги, стаж тощо?
Родина Казнаковських. Житомирська обл.
— Правила вступу не зазнали особливих змін. Після отримання документа про середню або базову освіту вступнику потрібно буде звернутися до приймальної комісії закладу з відповідною заявою, надавши фотографії, медичну довідку на підтвердження того, що його стан здоров’я дозволяє здобувати обрану професію, копію документа, що посвідчує особу, і документ про освіту. Далі або відбувається відбір за середнім балом свідоцтва про освіту, або за дуже великого попиту на ту чи іншу професію можуть проводитися додаткові конкурсні випробування, як-от іспити, творчі завдання тощо.
Пільги при вступі зазначені в умовах прийому; розповсюджуються на осіб з інвалідністю, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також на учасників бойових дій, учасників війни та їхніх дітей. Навчання відбувається безкоштовно за кошти державного або регіонального замовлення. Крім того, ці категорії учнів можуть отримувати майже втричі вищу соціальну стипендію, а діти-сироти — додаткове харчування. Проживання в гуртожитках для всіх учнів є безкоштовним. Нормативно-правовими документами передбачені й безкоштовне користування Wi-Fi, бібліотеками, забезпечення спеціальним одягом для навчання.
Час навчання наразі не зарахується до страхового стажу для призначення пенсії. Та якщо учень отримує освіту за дуальною формою і підприємство чи організація укладає з ним трудовий договір, то за нього сплачуватимуть єдиний соціальний внесок, і цей стаж автоматично буде зарахований.
— Мій онук зараз у 9 класі, після якого, вочевидь, піде до ПТУ. Як порадите визначитися, до чого в дитини душа лежить, яка професія підійде найкраще? І які нові професії стануть доступними для навчання цього року?
Дід Микола. Київська обл.
— Щоб визначитися з вибором фаху, для початку ваш онук може пройти необхідні профорієнтаційні тестування, звернувшись до свого шкільного психолога, в якого є для цього цілий набір тестів. Таким чином можна буде зрозуміти, до якого виду діяльності в дитини є прагнення, в чому зможе досягти професійного успіху — і таким чином обирати професію. Відповідні вкладки для безкоштовного використання можна також знайти й на сайті Державної служби зайнятості; вони допоможуть усвідомити, яку роботу краще може виконувати особа.
Ознайомитися із закладами Міністерства освіти й науки можна під час днів відкритих дверей, перелік яких уже оприлюднено на сайті МОН. Окрім того, навчальні заклади різних областей задля своєї популяризації проводять майстер-класи, різноманітні тренінги. За самою лише назвою закладу здебільшого можна зрозуміти, яких професій там навчають. Відвідавши такі заклади і заходи, також можна свідомо вибрати майбутню професію.
Детальніше ознайомитися з професіями можна й на сайті ЄДЕБО. Зараз з огляду на ковід заклади також вдаються до креативу, переводячи окремі активності в онлайн, — і це додаткова можливість для кожного випускника школи спробувати себе в різних іпостасях та обрати фах, який найбільше до душі.
Минулого року ми також започаткували нову рубрику: на Фб-сторінці і в телеграм-каналі Міністерства розповідаємо про професії з інфографікою, де, зокрема, наводимо й середній рівень заробітної праці за різними спеціальностями, аби зацікавити потенційних учнів, а також розповідаємо про потужні заклади профтехосвіти та можливості вступу до них.
Серед нових професій, які зараз з’явилися, — майстер з діагностики автомобілів, робототехніка, мехатроніка. Наразі сучасне виробництво оновлює обладнання і потребує таких фахівців, тому й запроваджуємо ці нові професії. Наприклад, 2021 р. вже відкрито навчально-практичний центр на базі Київського професійного коледжу з посиленою військовою та професійною підготовкою, де навчатимуть майстрів альтернативної енергетики, які працюватимуть із сонячними батареями тощо. Для оволодіння цією професією, що буде вкрай затребувана в майбутньому, вже створена потужна практична база.
— Чи працевлаштовують випускників, а чи треба шукати роботу самотужки?
Микульські. Хмельницька обл.
— Коли формують регіональне замовлення відповідно до угод, укладених між закладами освіти й роботодавцями, учнів майже завжди забезпечують роботою (за винятком хіба тих випадків, коли щось трапилося з підприємством, як-от банкрутство). Для цього учню потрібно звернутися до адміністрації закладу за направленням на працевлаштування. Багато учнів після проходження практики залишаються на тих самих підприємствах, призвичаюються до умов праці й колективу. Більше 90 відсотків працевлаштовуються там, де навчалися за дуальною формою освіти, і це також доводить її переваги. Тож особливих проблем із працевлаштуванням наших випускників не виникає.
— Підкажіть, чи й надалі навчатимуть у закладах профтехосвіти дорослих? І де можна знайти перелік спеціальностей для них?
Антоніна. Черкаська обл.
— Є декілька варіантів: по-перше, навчання незайнятого населення, яке перебуває на обліку в службі зайнятості; там пропонують затребувані професії, за котрими наразі є нестача. Уклавши відповідні договори із закладами освіти, служба зайнятості направляє туди на навчання. По-друге, тим, хто шукає для себе щось цікавіше чи прагне підвищити кваліфікацію, пропонуємо скористатися послугами навчально-практичних центрів, яких наразі створено коштом Держбюджету майже 200, і ще понад 150 — коштом соціальних партнерів. Там вам запропонують різноманітні курси — як короткострокові, так і більшої тривалості.
Наразі готуємо ще й онлайн-ресурс для пошуку місця навчання, що має бути розміщений на сайті Міністерства освіти й науки як додаткова надбудова і запущений до активного початку вступної кампанії. Зазначивши потрібну професію і свою область, отримаєте від системи перелік навчально-практичних центрів, створених у закладах профосвіти, з повною інформацією, навіть із фото- та відеоматеріалами.
— Насамкінець просимо нагадати контакти, які можуть бути корисними вступникам.
— Зараз у нашому Міністерстві визначаються із номерами телефонів гарячої лінії, які запрацюють із початком вступної кампанії. Та за консультацію в будь-якому випадку можна буде звертатися й за телефоном директорату професійної освіти: 0(44) 287-82-06 та письмово — на нашу електронну адресу: ez@mon.gov.ua. Оскільки кожен освітній заклад адаптує умови прийому під свої особливості, то для їх уточнення найпростіше звертатися напряму за телефоном приймальної комісії обраного закладу, зазначеним на його сайті.
На прямій лінії чергувала Ольга ГОЙДЕНКО.
