Жіноча доля примхлива. Іншій усе в житті Бог піднесе, ніби на тарілочці, і править вона своїм світом, неначе королева. А подивишся — за що їй добро таке? Ні розуму особливого, ні краси. Пощастило, ото й усе. А тут — із себе гарна, розумна, освічена, а… Трапився не чоловік, а якийсь дикий звір. Ні-ні, зовні він абсолютно такий самий, як усі. Навіть кращий, бо вміє бути приємним у спілкуванні, товариським, доброзичливим…
ЛЮБИТИ І ТЕРПІТИ?
Знала одну таку сім’ю, і завжди казала Оксані: «Як тобі пощастило з чоловіком!» Казала, поки одного разу не побачила подругу… з красномовним синцем під оком. На мій здивований погляд відвела очі і неохоче пояснила: «Розумієш, уночі вставала і вдарилась об шафу». Звісно, я не повірила. А згодом у хвилину відвертості приятелька розповіла про свої прикрощі.
Уперше він підняв руку на дружину десь на другому році спільного життя. Сталося так, що на роботі довелося затриматись, потім посиділи з колегами за чашечкою кави, потім вони ж, товариші по роботі, провели Оксану додому. Щойно увійшла — і впала від різкого удару просто в обличчя. Він не був п’яний, ні. А брудні слова лилися потоком впереміш із ударами. Потім… Потім він нарешті зрозумів, що коїть. Тим більше, Оксана не опиралася, лише плакала і благала: «Я ж на роботі… Я ж ніде…» Кинувся цілувати «свою жіночку», втішати, поніс на руках до ліжка. Опісля вона лежала, вся спустошена, і тихо схлипувала. Що відчувала? Та те, що її було зґвалтовано власним чоловіком, що її просто кинули під ноги, наче якусь ганчірку. У ті хвилини вона просто ненавиділа його.
І любила. Тому й терпіла. А терпіння їй треба було багато, адже, раз піднявши на жінку руку, чоловік не міг зупинитися, він відчував якусь особливу насолоду від того, що принижував її. Подруги, і я в тому числі, не раз казали: «Покинь його!» А вона — ні. Він же в неї непитущий, гроші, а не копійки, як дехто, додому приносить. І дітей своїх любить, хоч займатися ними не має часу, і її, вона вірить, любить по-своєму. У неї, звичайно, давно вже в душі все вихололо, але так хочеться, аби сім’я збереглася і була незгірш ніж в інших. Ні, не хоче вона залишитися сама.
«ТРАДИЦІЯ» У СПАДОК?
Рано чи пізно період романтичного кохання минає,і тоді варто придивитися, чи не проявляє ваш обранець у своїй поведінці таких-от рис. Якщо хоча б до певної міри ви це зауважите, знайте, що ви із ним ані на йоту не убезпечені від насильства. Добре було б познайомитися з його сім’єю і дізнатися, чи не бив його батько свою дружину. Кажуть, що ця «традиція» здебільшого успадковується. Чоловіки, схильні до насильства, взагалі свято вірять у те, що стосунки обов’язково будуються за принципом: у сім’ї головний — чоловік, і його право має бути утверджене за будь-яку ціну.
Якщо ваш обранець не контролює свої поривання, часто і легко гнівається, говорить про те, що його не розуміють, не довіряє іншим і не любить розповідати про себе, — варто звернути на це особливу увагу.
Ще підозріливішою має вам видатися та обставина, що він звинувачує в своїх невдачах рідних, знайомих, колег, зовнішні фактори — тільки не себе. Не треба в жоднім разі вірити йому, коли він пояснює коханням до вас своє прагнення знати про кожен ваш крок. Адже намагання контролювати інших рідко поєднується в таких людях зі здатністю до самоконтролю.
Утім, усі ці поради неактуальні для жінок, які вже потрапили в руки насильника, почуваються зв’язаними з ним, залежними від нього, безпорадними у біді. Вони помиляються в одному — в тому, що покірно терплять. Пасивність жінки, стверджують психологи, навпаки, посилює агресивність чоловіка.
ОТЖЕ, Щ0 РОБИТИ, КОЛИ ВАС, НЕ ДАЙ БОЖЕ, Б’ЮТЬ?
Чинити опір з усіх сил! Жінка, і не треба в цьому сумніватися, обов’язково захистить себе. Не слід вважати, що вона слабша. Це не так. Виявляється, ноги в жінок (для прикладу!) набагато сильніші, ніж у чоловіків, і взагалі, ваша перевага в тому, що чоловік впевнений у вашій беззахисності, він знає, що жінка слабша, і переконаний у власній безкарності. Так що дати відсіч насильнику можливо.
Не треба дозволяти себе принижувати. Слід знати, що найнадійніший спосіб у боротьбі з насильством — це вміння постояти за себе. На жаль, вас не захистять від жорстокості чоловіка ні міліція, ні добрі друзі чи сусіди. Перша — через недосконалість наших законів, інші керуються відомою приказкою про те, що «милые бранятся — только тешатся»…
Оксана тепер добре знає, що приказка не про неї. Епілогом у її історії може бути таке: вона знайшла-таки в собі сили і пішла від чоловіка. Кілька місяців прожила з дітьми на приватній квартирі, прийшла, як-то мовиться, до тями. А потім… потім моя симпатична, розумна і весела подруга зустріла людину, яка її по-справжньому поважає. Зараз адреса в Оксани знову змінилася. Оце нещодавно зустріла її. Щасливішої жінки я не бачила…
ПОВЕДІНКА ЧОЛОВІКА, ЯКА МАЄ НАСТОРОЖИТИ ЖІНКУ
Що має насторожити вас у поведінці чоловіка, за якого ви вийшли заміж чи тільки збираєтеся це зробити.
Перше: прагнення ізолювати вас від оточення. Він контролює, що ви робите, з ким зустрічаєтеся, про що і з ким розмовляєте по телефону, куди йдете, навіть… що читаєте. Він диктує вам, скільки часу ви можете бути поза домом, виправдовуючи це ревнощами.
Друге: він усіляко намагається підкреслити свою чоловічу зверхність. Він ставиться до вас, як до служниці, сам приймає всі важливі рішення, поводиться, як король у палаці, визначає і свої, чоловічі, і жіночі обов’язки.
Третє: ніколи не визнає свою провину. Він узагалі сприймає її як дрібницю, не варту уваги, і не розуміє, чому ви непокоїтеся. Більше того, в усіх конфліктах він звинувачує тільки вас.
Четверте: «тисне» на вас у фінансовому плані. Намагається не допустити, аби ви працювали на роботі, яка добре оплачується. Він контролює кожну копійку, вимагаючи детального звіту про витрати. А сам гроші носить завжди при собі або ховає подалі, змушуючи щоразу випрошувати їх. І суму «видає» значно меншу: «Ти ж знаєш, у нас немає грошей».
П’яте: уміло використовує дітей проти вас, щоразу змушуючи вас почуватися перед ними винною. Буває, що він робить з них посередників у сварках, навіть погрожує, що відбере їх.
Шосте: погрози і тиск з його боку можуть використовуватися для того, аби налякати вас і цим міцніше до себе прив’язати. Він обіцяє вас покинути чи здійснити самогубство, чи вбити вас і самому померти.
Сьоме: «дістає» вас в емоційному плані. Йому нічого не варто обізвати вас, взяти під сумнів ваші розумові здібності, принизити, і ви завжди при цьому самі почуватиметеся винною.
Нарешті, восьме: вас усіляко залякує — поглядом, жестами, рухами. Він може побити посуд, розкидати речі, зіпсувати або й знищити ваш одяг, навіть погрожуватиме зброєю, якщо вона в нього є.
Катерина ВАСИЛЬЄВА.