Майже шість десятиліть тому, 12 квітня 1961 року, першим із людей у космос полетів Юрій Гагарін. Політ викликав великий суспільний резонанс у всьому світі. І сьогодні, з висоти прожитих десятиліть, можна впевнено сказати, що у ті весняні дні насправді сталася подія всеземного масштабу й людство зробило важливий крок на шляху освоєння космічного простору.
Однак, попри те, що ХХ століття по праву вважається часом початку космічної ери, складний шлях людини Per aspera ad Astra (через терни до зірок) налічує не одне тисячоліття і почався, напевно, ще тоді, коли наші далекі предки склали перші примітивні карти зоряного неба. Мрійникам і ентузіастам космонавтики доводилось захищати свої погляди і теорії у вогні інквізиції, їх часто висміювали і осуджували, з них відверто глузували. Та вони, навіть ризикуючи життям, не здавалися і не відступали від своїх принципів. І великою мірою саме завдяки їм стала можливою та квітнева подія, яка перегорнула чергову сторінку історії людства й ознаменувала початок нової космічної ери.
Свого часу основоположник космонавтики Костянтин Ціолковський сказав: «Земля – колиска людства, але не можна ж вічно жити в колисці». Та всю глибинну сутність цих слів люди зрозуміли лише після історичного польоту «Востока», який не просто за 108 хвилин облетів планету і здійснив успішну посадку, а й зробив космос ближчим до них.
Сьогодні можна почути різні оцінки тієї події, які однак не заперечують її значимості. Для нас, українців, вона особлива ще й тим, що сталася завдяки земляку – видатному конструктору в галузі ракетобудування та космонавтики і без перебільшення одному з найяскравіших учених своєї епохи Сергію Корольову. Саме він першим підкорив, здавалося б, непереборне земне тяжіння і успішно вивів на орбіту перший штучний супутник Землі, а вже три з половиною роки по тому – керував польотом Юрія Гагаріна. Під його безпосереднім керівництвом відбувався також політ космічного корабля «Восток-2», у ході якого космонавт Олексій Леонов вперше в історії людства вийшов у відкритий космос.
Отже, як бачимо, мінімум три важливі події у справі підкорення космічного простору сталися за безпосередньої участі нашого видатного земляка. Щоправда, це якщо не рахувати створення за його керівництва різних модифікацій ракети-носія «Восток», перших космічних апаратів серій «Місяць», «Венера», «Марс», «Зонд», штучних супутників «Електрон», «Блискавка-1», проекту космічного корабля «Союз» та підготовки численних послідовників – учених і інженерів. Недарма ж досягнення Сергія Корольова у космічній галузі часто порівнюють із заслугами Ейнштейна у фізиці і Коперніка в астрономії.
З часу так званих 108 гагарінських хвилин сплило чимало років. За майже шість десятиліть у космосі побувало понад 500 людей, а тривалість польотів збільшилася до рекордних 438 днів. 1 липня 1969 року Ніл Армстронґ першим в історії людства ступив на поверхню Місяця, а з 19 листопада по 5 грудня 1997 року на борту американського космічного корабля «Коламбія» проводив важливі досліди Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України.
Сьогодні уже мало кого дивують амбітні плани нового підкорення Місяця та польоту людини на Марс. Більше того, нещодавно перші штучні апарати землян – міжпланетні станції «Вояджер» та «Вояджер-2» наблизились до меж Сонячної системи. А це означає, що людство стоїть на порозі нових космічних відкриттів і звершень, поштовх яким, безперечно, дав перший політ людини на навколоземну орбіту у далекому 1961 році.
Віктор МИРОНЕЦЬ.
