Цей слоган зараз — у всіх на вустах. Підписуємо ним світлини, завершуємо розповіді про побачене й очікуване. А головне — віримо: так і буде! Кажемо ці слова, впевнені у стійкості наших людей, у тому, що переможемо, що розквітне прекрасна наша рідна земля й житиме у віках наш народ. І здається, що так казали, скільки себе пам’ятаємо, тож, певно, сам народ склав ці крилаті вже слова. Хоч насправді в них є автор, а точніше — авторка — українська патріотка Олена Степова.
Вона народилася й мешкала на Луганщині, до війни працювала підприємицею, а ще долучилася до правозахисної діяльності, була членкинею Народного Руху. А з 2014-го як блогер стала розповідати про те, що тоді відбувалося просто на її очах. Писала настільки образно, щиро, яскраво й не без гумору, що тими нотатками-історіями зачитувалися тисячі українців, а потім і людей з усього світу, які, в свою чергу, поширювали дописи Олени, з нетерпінням очікуючи наступних. І часто повторювала цей слоган надії — «Все буде Україна!» В її розповідях із тимчасово окупованої території таке гасло набувало особливої сили.
Олена каже, що «народилося» воно під час тривалих ворожих обстрілів, на противагу поширеному тоді на Луганщині й Донеччині «Все буде Донбас!» Оленина книжка, створена на основі блогу, вийшла під однойменною назвою на 216 сторінках іще 2014-го у видавництві «Дух і літера», ставши бестселером. А гасло почало жити своїм життям.
Нині воно звучить із вуст звичайних українців і наших воїнів, бачимо його у зведеннях Генштабу, чуємо у виступах Президента, й уже давно належить усій Україні, каже Олена. Коли на Луганщині стало відомо, хто пише під таким ніком (адже Степова — не її справжнє прізвище), жінка разом із родиною змушена була переїхати. Тепер робить свій внесок у боротьбу з ворогом, працюючи над матеріалами для «Інформаційного спротиву». І вірить, що створене нею гасло буде доречним і для майбутнього параду нашої Перемоги.
