Погода вважається чи не найголовнішою темою для розмов на землі. А Френк Хаббард, американський гуморист, стверджував, що 9 людей з 10 взагалі не змогли б розпочати жодної розмови, якби погода не змінювалася. Та розмови розмовами, але ж нам і справді без погоди ніяк не можна. Буде спекотно чи прохолодно, дощитиме чи сушитиме, засипле снігом чи доведеться його випрошувати взимку — як же багато запитань до «небесної канцелярії» і до метеорологів, синоптиків тут, на землі, сущих.
Отож і на порадницькій гостині не обійшлося без цієї теми. А запросила я до розмови головного синоптика України, директора Укргідрометцентру, постійного представника України при Всесвітній метеорологічній організації, кандидата географічних наук Миколу Кульбіду.
ПРО ЗМІНИ КЛІМАТУ
Нині вже говорять, що клімат не тепліє, а навпаки — зворотні тенденції з’явилися. Але ж реальні спостереження, скажімо, на території України свідчать, що у нас щороку середня річна температура перевищує норму на відповідну кількість градусів. І за останні 20 років не було жодного випадку, коли вона була нижчою за норму. Це говорить про стрімку тенденцію до подальшого потепління. Мине 50 років, і якщо, скажімо, при збереженні нинішніх тенденцій зростання температури ні урядом, ні людьми нічого не буде зроблено для адаптації до кліматичних змін, Україна матиме серйозні проблеми з продовольством. Це країна, яка досі абсолютно забезпечена продовольством. Тобто без серйозної урядової, державної програми нам не обійтися. Адаптувати технології, адаптувати сорти, готувати людей — спочатку психологічно, потім і фізично, до зміни клімату, — загальнодержавне завдання.
ПРО ПОМИЛКИ СИНОПТИКІВ
Я б виділив кілька факторів, які впливають на те, що інколи навіть синоптики допускають помилки. Але, на моє глибоке переконання, якби наші великі економісти на державному рівні прогнозували так, скажімо, соціально-економічний розвиток в Україні, як прогнозують погоду наші синоптики, то, звичайно, ми знаходилися б на зовсім іншому рівні і місці у світі. Якість наших прогнозів на сьогодні, в принципі, має задовольняти пересічних людей і дозволяє приймати конкретні рішення по конкретній ситуації в конкретному районі. А помилки беруться звідки? Перше. Погодні процеси розвиваються не просто так, а відповідно до певних закономірностей, які описуються математичними моделями і рівняннями. І саме вирішення цих рівнянь і моделювання стану атмосфери дозволяє взагалі займатися прогнозуванням погодних умов. Є математичні рівняння з одним невідомим, є з великою кількістю, а якщо кількість невідомих величезна, то, звичайно, точність вирішення математичної задачі знижується. І чим більше таких невідомих, тим вона нижча. Це і наукова, і математична проблема.
Друге — технологічна проблема. Це, наприклад, своєчасність отримання та оцінки інформації про стан погодних умов на певній території. Якщо ця робота забезпечена в режимі on-line, тоді й синоптик приймає швидше рішення, й оперативніше складається відповідне попередження, і спрацьовує загалом увесь механізм. На сьогодні зібрати погоду з усієї території України в режимі on-line ми не можемо. Це робиться різними способами. Крім того, нам ще потрібно зібрати погоду з усього світу, аби аналізувати її стан, коли це потрібно. Тобто запізнення з отриманням інформації щодо строку спостережень — близько 30–40 хв. Не так і багато, але це також впливає на якість прогнозування.
Наступний блок — технічний. Для вчасного, якісного прогнозування, попередження небезпечні явища фахівець має бути забезпечений технікою на рівні світових метеорологічних стандартів. Для прикладу: аби територію України покрити радарною інформацією повністю, потрібно щонайменше 10 метеорологічних локаторів. Сьогодні маємо аж один сучасний і 6 локаторів ще радянського виробництва.
ПРО ВТРУЧАННЯ В ПРИРОДУ
Чим менше втручаємося в природу, тим менше шкоди їй завдаємо. А ми ж дуже сильно почали втручатися, найперше — через забруднення довкілля, порушення озонових шарів, через виробництво, скажімо, великої кількості додаткової енергії за рахунок спалювання всього і вся. Хіба це нам минеться? Тому будь-який крок, спрямований на зменшення цього втручання в природне середовище, буде корисним, позитивним й оціненим тією ж самою природою.
Раніше щороку навесні, напередодні весняного водопілля, ми літали над Києвом, оцінювали ситуацію.
Жахлива картина. З висоти Київ нагадує якусь забудовану територію, оточену трьома кільцями отакенних звалищ сміття. Сміття — ще одна дуже серйозна проблема.
А от у Китаї, в Америці надзвичайно швидко перейшли до паперових і скляних технологій.
ПРО НЕСПРИЯТЛИВІ ДНІ
Коли люди говорять про несприятливі дні, то зовсім не пов’язано з несприятливими погодними умовами. Це дні, коли за рахунок активності сонця змінюється електричне магнітне поле верхніх шарів атмосфери, збільшується напруга, що якимось чином впливає на стан людей. Медициною не доведений прямий вплив процесів, які перебігають у верхніх шарах атмосфери, на самопочуття людини. Але поширення інформації про несприятливі дні, звичайно, сприяє тому, що люди починають вірити, з’являється психологічна готовність до погіршення самопочуття.
На моє переконання, в інформації про несприятливі дні більше шкідливого, ніж корисного і правильного. Якщо говорити про метеозалежність, то це — вплив атмосферного тиску, перепаду температури, режиму вітру, вологості повітря і комплексу оцих всіх факторів на самопочуття людей.
Серпень, 2012 рік.
Автор і ведуча проекту «Порадницька гостина»
Тетяна ВЛАСЮК.
