Щоразу, зустрічаючись з молодими людьми, котрі знають, чого хочуть в цьому житті, й знають, як того добитися, у котрих власне «я» гармонійно поєднується із загальнолюдським «ми», утверджуюся в думці, що не все так і погано у нашому українському домі. Бо є люди, котрі від щирого серця, за покликом душі вболівають за його міцність і процвітання, що, без сумніву, значною мірою залежить і від тих, хто сьогодні робить тільки перші, ще не самостійні, кроки у цьому житті, — від дітей. Саме такою й побачила я свою гостю.
Вона дев’ять разів піднімалася на найвищу чемпіонську сходинку Європи, вісім разів виборювала звання чемпіонки світу з художньої гімнастики. Вона підкорила олімпійську Атланту 1996 року, ставши абсолютною олімпійською чемпіонкою. Її тріумф був і тріумфом держави Україна, в якій виросла, і тріумфом мами та тренера, котра її викохала та вела по життю, до олімпійських висот. І хоча після Атланти вона пішла з великого спорту, її життя, її діяльність, справжнє вболівання за гармонійний розвиток українських дітей, за долю сиріт заслуговують на глибоку повагу.
ПРО ТАЛАНТ І ВИХОВАННЯ
Будь-яка дитина — це окремий світ, і кожна з’являється на планеті зі своїм внутрішнім завданням. Батьки не повинні заважати їй рости, нав’язувати свої, застарілі погляди. Діти тепер настільки доросліші й мудріші від нас, батьків. Тому дуже важливо, аби наша система освіти встигала за ними. А то акцент робиться на логічному мисленні, наприклад, а треба ще допомагати зростати ось цьому духовному світові, що в них є, а не забивати його складною математикою, іншими предметами, які, можливо, ніколи не стануть їм у пригоді.
А ще треба спрямовувати дитину в те русло, у той, скажімо, вид спорту, де вона насправді розкриє свій талант. Педагог має бути високодуховною, розвиненою особистістю, з величезним терпінням, або ж навіть всеприйняттям, і, звісно, любити дітей. На жаль, у нашій освітній системі, у тому числі й фізичній культурі, не так уже багато таких людей, і їх треба всіляко підтримувати.
ПРО ЖІНКУ І ГАРМОНІЮ
Людина, особливо жінка, має слухати саму себе. А ми, на жаль, чуємо всіх — і подруг, і сусідок, і лікарів, а собі віримо в останню чергу. Є прекрасний вислів: коли внутрішній голос людини буде набагато чіткішим, зрозумілішим, ніж голоси довкола неї, то вона справді стане гармонійною особистістю. Незалежно від того, що кажуть Катя Серебрянська, лікар, подруга, Іванов, Сидоров — треба відчувати свою першу реакцію, навчитися чути самого себе.
Гармонія у кожного своя. Якщо людина не намагається бути кимось іншим, а дослухається до себе, то це і є гармонія між внутрішнім і зовнішнім світами. Я — не велика шанувальниця моди, не дуже стежу за нею. Щодо стилю, то мені як публічній людині, звісно, треба більше уваги приділяти цьому, але для мене це другорядне. Тому що знаю, коли перебуваю наче у розібраному стані, коли щось мене хвилює зсередини, то хоч що б на себе одягнула, хоч як би гарно нафарбувалася, волосся уклала, все одно, прийшовши на якусь вечірку, почую: «Ой, а що з тобою трапилося, чому так погано виглядаєш?» А, бува, біжу з роботи, волосся у хвостик зібрала, може, й не спавши нормально, і мені роблять компліменти. Це воно — світло зсередини, що робить нас по-справжньому красивими. Кожна жінка має бути собою, випромінювати любов, світло і нести його іншим людям.
ПРО ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ
Наш спосіб життя, харчування насправді дуже впливають на здоров’я, тривалість життя. Я не була винятком — їла все підряд, спортом займалася за якимсь рваним графіком. І — вирішила зупинитися, перебудуватися. А розібравшись у тому, почала пояснювати своїм домашнім, як треба насправді жити, харчуватися. Адже світ уже давно змінився і харчування — також. У харчуванні для мене важливі сумісність продуктів, білково-вуглеводна дієта, сам режим харчування. Намагаюся не вечеряти після 18–19 години, інакше на ранок прокидаюся абсолютно розбитою і для відновлення потрібна доба. На сніданок — склянка теплої води з медом і лимоном. Це тонізує організм, промиває нирки. Потім уже йогурт, каші.
Людському організмові, особливо жіночому, необхідна звичайна чиста вода — щонайменше по півтора літра щодня. Коли п’єш менше, знаю по собі, почуваєшся дискомфортно. Маємо бути уважнішими і до режиму сну. І, напевне, все це — в комплексі з внутрішнім душевним гармонійним станом, філософським ставленням до життя.
Січень, 2008 рік.
Автор та ведуча проекту
Тетяна Власюк.
