Афіші її сольного рідвяного концерту «Україна колядує» в Національному палаці мистецтв «Україна» сьогодні прикрашають столицю.
Її різдвяну пісню нині чутно чи не в кожному куточку України, вона лине з екранів телевізора, радіоефірів, звучить на FM- радіостанціях, зачаровуючи своєю чутливістю, простою красою і теплом.
Їй ще тільки 32, а вона вже майже півтора десятки років на сцені, підкорювати яку юна львів’янка почала ще з районних, міських будинків культури.
Як народжуються її пісні, як їй співається, хто допомагає в творчості та в житті – про це та багато чого іншого говорили ми з відомою українською співачкою Іриною Федишин на порадницькій гостині.
ПРО НАРОДЖЕННЯ ПІСНІ «УКРАЇНА КОЛЯДУЄ»
Вона була написана разом із моїм чоловіком та продюсером Віталієм. Пригадую, він хотів, аби в мене була якась гарна різдвяна пісня, заохочував до того: напиши, Іро. А я саме фільм якийсь дивилася, кажу, давай пізніше. Та він не відступав: каже, я ось і приспів уже написав: «Україна колядує…», а ти придумай музику. Фактично Віталій змусив мене сісти за фортепіано, на- швидку щось придумала, бо хотіла кіно додивитися. Народився приспів, потім додали куплети. Ось така історія написання цієї пісні-колядки, яка згодом під- корила серця багатьох людей.
ПРО РІЗДВО
Це моє найулюбленіше свято з дитинства й донині. Завжди чекаю його з великим нетерпінням. Воно справді має якусь магію. Особливо коли надворі хурделиця, а в домі тепло, пахне хвоєю, ти разом із рідними готуєш святу вечерю, а потім за святковим столом збирається вся родина. Отож Різдво для мене — тепле, світле родинне свято. Може, ця особлива любов до Різдва й спричинила те, що я так активно колядую. Бо змалку завжди колядувала з родичами за столом, і тепер всі ті колядки виконую на сцені. Усе, що дали мені батьки в дитинстві, цю любов до Різдва я тепер передаю на сцені, творячи різдвяну казку: наші звичаї, традиції святкування Різдва, коляда, всі атрибути — дідух, вертеп, різдвяна зірка…
ПРО ЧОЛОВІКА-ПРОДЮСЕРА
Усе так переплетено, що важко відділити одне від одно- го. Музика справді стала нашим життям. Ми навіть удома, буває, не можемо відволіктися на інші теми. Інколи навіть хочеться чітко розділити робочі дні й вихідні, аби перепочити, поговорити про щось інше, крім музики, кліпів, концертів. Скажімо, якою буде наша новорічна ялинка або що готуватимемо на святковий стіл. А то все зводиться до роботи через те, що в нас постійно від- повідальні концерти, гастролі, і дуже багато мусиш встигати, а часу не вистачає.
ПРО ПОПУЛЯРНІСТЬ
Я не стала популярною за рік-два, навіть за 5 років. Понад 10 років працюю. Ми як починали працювати? По Львівській області. Зі своїм продюсером. З’явилися перші пісні, ми просилися в концерти, наприклад, до дня міста, містечка, аби люди побачили, хто така Іра Федишин. А коли вже назбиралося пісень на невеличку програму, почали робити перші власні концерти. Роздрукували якісь афіші, ходили, де тільки могли, у якомусь невеличкому районному місті на Львівщині, робили недорогі квитки, шукали спонсорів, навідувалися в профспілки, просили взяти квиточки… І такими нелегкими послідовними кроками, великою працею здобували популярність. Не через медіапростір стала популярною, я піднімалася з низів, з народної любові, а вже потім підхопили медіа.
ПОРАДА
Нині в кожного дуже непросте життя, всі забігані, мільйон справ, усі нарікають, що нічого не встигають, недоспані ночі, багато роботи. Але треба намагатися більше часу приділяти собі, пам’ятати, що всю роботу не переробиш, брати на себе стільки, скільки можеш зробити, і щоб при цьому відчував насолоду. Не перевантажувати занадто себе роботою. У мене, на жаль, так не виходить. (Сміється). Але роблю певні висновки. Життя одне, іншого не буде, і треба жити сьогодні. Лю- бити себе і радіти простим речам, частіше усміхатися, беручи приклад з дітей, котрі сміються з будь-чого. Насправді сміх — то ліки для душі. Ми щасливі не тому, що сміємося, а сміємося, бо щасливі. Тож раджу частіше усміхатися, радіти життю, цінувати кожну його хвилину. Не перейматися, що хтось там попереду, а хтось позаду, хтось чогось досягнув, а я того не маю. Треба просто бути на своєму місці, працювати, отримуючи від того задоволення.
Повну версію ПОРАДНИЦЬКОІ гостини з Іриною ФЕДИШИН можна прочитати у свіжому номері «Порадниці» від 19 грудня цього року.
Автор та керівник проекту Тетяна Власюк,
головний редактор газети «Порадниця».
