Мені 24 роки. Працюю продавцем, робота, як-не-як, нервова. У мене поганий сон: прокидаюсь серед ночі без причини. Потім не сплю кілька годин, не знаючи, куди себе подіти. Знову засинаю перед світанком, коли вже треба вставати, про що нагадує будильник. Що порадить улюблена газета?
Поліна. Тернопільська область.
Причини раптового прокидання серед ночі, звісно, є. І не лише звичайні, як-от відвідання вбиральні. Це й нервові потрясіння (стрес та подразники меншої потужності, наприклад, емоційні порушення – страх, образа, злість, бажання помсти, проблеми на роботі, нещасливе кохання, синдром емоційного вигоряння), і хронічні захворювання. Щодо перших двох, то сама читачка їх усвідомлює. Певні ж захворювання й навіть тимчасові розлади також здатні заважати безперервному здоровому сну. Наприклад, виникнення болю при артриті, подагрі, порушення серцевого ритму або правильного дихання, підвищення кров’яного тиску.
Має значення й так звана гігієна сну, про що «Порадниця» писала не раз. Спати слід у темному, тихому, не надто теплому, добре провітреному приміщенні. Перед сном не курити, не вживати алкоголь, тонізуючі напої (каву, міцний чай, пепсі- й кока-колу), не обтяжуватись щедрою вечерею, не дивитись телевізор, не виконувати важку працю. Заняття спортом мають завершитися за 2 год. до сну. Корисно хоч півгодини прогулятися на свіжому повітрі. Зрозуміло, неприємні події, сварки і непорозуміння також не сприяють здоровому сну.
Якщо нічні прокидання регулярні й тривають довго, треба звернутися до лікаря. Краще знайти фахівця із розладів сну – сомнолога, у крайньому разі – до психолога, психотерапевта, сімейного лікаря. Якщо є змога – поміняти роботу на менш нервову. Намагатися змінити ставлення до трудового процесу, що спричиняє стрес, не брати все близько до серця.
Ще одне питання: що ж робити, прокинувшись глупої ночі? Передусім не вважати це надзвичайною подією. Адже більшість, як герой «Нудної історії» А.Чехова, вважають: «Не спати вночі означає щохвилини усвідомлювати себе ненормальним». І не лякатися перспективи пролежати без сну до ранку. Краще про це не думати і відганяти думки про денні житейські проблеми. Навпаки, подумайте, що у вашому житті не так усе погано. Почніть хвалити себе. Навіть усміхніться. За Костянтином Станіславським, психофізична дія здатна спричинити відповідну емоцію. Не забувайте подумати, що в цю хвилину не один ви не спите. В цьому неважко переконатись, подивившись на освітлені вікна в сусідньому будинку або принаймні згадати, що багато хто не спить через службові обов’язки (лікарі «швидкої», диспетчери транспорту, таксисти, поліцейські патрульні, ведучі радіостанцій тощо). Дехто, аби не мучитись у ліжку, встає і дивиться у вікно, не вмикаючи світло, сидить у кріслі, слухає приємну музику через навушники або улюблену радіостанцію. А ще можна, не підводячись із ліжка, із заплющеними очима згадувати нещодавно переглянутий фільм, прочитану книжку, приємні зустрічі, відпочинок на природі тощо. Будьте певні, незчуєтесь, як знову потрапите в обійми Морфея.
Інна ПОПОВА, лікар-психотерапевт.
