Готуючись до Святого вечора, Різдвяних свят, зустрічі Нового року, хочеться принести дитині радість. Різдвяні та новорічні подарунки добре. (Адже отримують їх не тільки у свято Миколая, котре від минулого року ми вже вдруге відзначатимемо за новоюліанським календарем — 6 грудня). Проте як зробити так, щоб свята запам’яталися дитині надовго, та ще й були наповнені глибоким духовним змістом (наскільки вона може збагнути це і сприйняти з огляду на свій вік), а подарунки стали «магічними», «казковими»?
Тому (не раз спостерігав подібне) побожні батьки часто купують у крамницях паперових ангеликів, чіпляють їх над ліжечком дитини, на вікнах, ялинці, керамічні вироби ставлять біля дідуха. Потім запевняють дитину, що всі дари й які їй дісталися, принесли Ангелики з Неба. А ще краще, коли розповідають про Ангеликів, хто вони такі, про її персонального Ангела-Охоронця на Небі, дають настанову, що до нього потрібно молитися повсякчас. Та, насамперед, слід молитися до Бога нашого — Ісуса Христа, Богородиці, всіх святих, зокрема до Миколая Чудотворця (тим паче, що він приходить до дітей уночі, у супроводі тих же Ангеликів). Зрештою, це закладено і в основах української родинної християнської педагогіки, давній народній звичаєвості.
Щодо подарунків (чи то від Миколая, чи то різдвяних), то рано або пізно дитина розкриє таємницю їхнього походження, але назавжди повірить у різдвяну казку, сповнену високої духовності, батьківської любові, добрих традицій. Захоче, щоб вона знову і знову повторювалася. (Не тільки через подарунки, а й через родинне тепло). Розповідями про Ангеликів, Бога, святих збагатиться духовно. І це назавжди залишиться у її серці, навіть тоді, коли вже стане дорослою. Правильну науку, перейняту від батьків, передаватиме своїм дітям.
Паперових ангеликів, звісно, можна придбати у крамниці… Але слід згадати, що колись їх виготовляли власноруч, і то ледь не в кожній християнській родині. Витинанки — то ціла система народного рукоділля, доступного кожному. Тепер в інтернеті можна знайти чимало детальних інструкцій щодо їх виготовлення. Також важливо залучити до цієї праці самих дітей. Спочатку як спостерігачів, далі як помічників, а потім дати спробувати дитині самостійно виготовити витинанку.
Раніше без витинанок, виготовлених власноруч, не обходилися жодні різдвяно-новорічні свята. Витинали не тільки ангеликів, а звірят, пташок, павучків, сніжинки… Наприклад, у Надвечір’я Богоявлення Господнього вікна прикрашали паперо- вими хрестиками з неймовірними узорами. Приклеювали їх до скла за допомогою яєчного білка. Поряд красувалися згадувані сніжинки безлічі форм, тригвери, схожі на український Тризуб.
Аналогічно, як прикраси, використовували нехитрі вироби з соломи.
Тарас ЛЕХМАН. м. Шептицький Львівської обл.
