Як ми з вами зрозуміли з минулої бесіди, «сенс життя – жити з сенсом». Отже цього разу спробуємо розібратися, як своє життя наповнювати сенсом замість «щурячих забігів» на виживання і як ставити реалістичні цілі та досягати їх без виснаження, а в задоволення.
Маючи виконане домашнє завдання у вигляді чітко визначених власних принципів і цінностей, педантично виписаних 100 мрій і таблиці зі своїми очікуваннями на наступні 5 років, можемо приступати до грамотного формулювання цілей.
ПРАВИЛЬНО СТАВИМО ЦІЛІ
Задумайтесь, чим мрія відрізняється від цілі? Зазвичай, коли мріємо, тримаємо у фокусі уваги бажаний стан, явище, подію або предмет. Ми ще не замислюємось про те, як треба діяти, щоб ця мрія була досяжна, а просто сильно чогось хочемо.
А от ціль – це вже коли знаємо, що це, яке воно і коли має статися. Тобто мрія, яка вже досить конкретна, вимірювана, реалістична, актуальна й обмежена в часі, і є ціллю.
Тепер відкриваємо таблицю зі своїми очікуваннями на 5 років, беремо перший пункт і піддаємо його конструктивному перевтіленню в мету.
1 Щоб надати цілі конкретності, спробуйте відповісти на запитання:
* Що саме хочу зробити, чого досягти?
* Навіщо, з якої причини, для яких майбутніх вигод і переваг це робитиму?
* Які якісні характеристики бажаного результату?
Наприклад, мрія «схуднути» наблизиться до цілі, якщо сформулювати її у формі конкретно направлених дій: «вечеряти о 17-й, бігати через день».
2 Другим критерієм правильної цілі є вимірюваність. Це дасть можливість визначити прогрес у досягненні мети, чи є рух у потрібному напрямку.
Дайте відповідь на запитання:
* Які кількісні показники покажуть мій прогрес у досягненні бажаного? Про те ж «схуднути». «Скинути 5 кг» – це вже конкретне вимірюване досягнення, а не роздуми на тему.
3 Критерій досяжності говорить про те, що мета вам уже під силу або перебуває в зоні росту. Ви маєте достатньо знань і навичок, щоб її досягти. Уявляєте поетапно, що потрібно зробити, і кожен етап вам під силу. Можливо, це не просто, але вам зрозуміло, як. Мета може викликати сумніви, але не паралізує волю. Якщо ціль здається недосяжною, поставте проміжну, доступну вам мету. Якщо ціль поставлена, але відкладаєте її – це означає, що є необхідність ставити мету простішу, яка вас не лякатиме.
Дайте собі відповіді на запитання:
* Які дії потрібно зробити?
* Яка їх послідовність, які пріоритети?
* Які ресурси (часові, грошові тощо) необхідні для досягнення?
4 Критерій актуальності, доречності можна зрозуміти через запитання:
* Чому я цього хочу?
* Чи веде ця ціль до глобальної мети?
До вашого кінцевого бажання ведуть багато цілей, і, можливо, вони цікавіші. Наприклад, худнути можна по-різному: бігати, правильно харчуватися, плавати, танцювати тощо.
Потрібно перевірити, що більше вам підходить. Дослідіть себе. Досягнення мети має багато можливих шляхів, процес теж має бути в радість.
Якщо ціль складна, і ви не впевнені, що хочете їй слідувати, варто поставити проміжну – для експерименту.
Спробувати один із варіантів і розібратись, чи справді вам потрібен задуманий результат.
Наприклад, мрію «зробити ремонт у квартирі» варто почати реалізовувати з цілі «запросити сантехніка на суботу відремонтувати кран».
5 Часовий критерій є також обов’язковим для дієздатної цілі. Ваша ціль має бути чітко обмежена в часі.
* Коли, до якого моменту в часі ця мета має бути досягнута?
* Чого можна досягти за пів року?
* За місяць?
* За сьогодні?
В особистому житті добре складати план на рік, на місяць, на тиждень.
План на 2022 рік:
- відпочити на морі влітку;
- прочитати 12 книг;
- пройти курси англійської мови.
План на січень:
- записатись на курси англійської;
- написати заяву на відпустку, щоб її поставили в графік відпусток;
- прочитати 1 книжку.
План на 1-й тиждень січня:
- промоніторити курси англійської в місті;
- промоніторити місця для відпустки,
- обрати приблизні дати для поїздки;
- купити бажану книжку.
Отже, коли ціль конкретна, вимірювана, досяжна, актуальна й обмежена в часі, ви готові до її втілення.
ДОСЯГАЄМО В ЗАДОВОЛЕННЯ
Правильно прописана ціль – це 50 відсотків справи. Але вже завтра вам треба знаходити в собі сили діяти за планом. І тут на вас чекають найбільші складнощі, страхи і «скелети в шафі». Нічого не бійтесь. Головне, завжди тримайте у фокусі кінцеву мету, ту омріяну картинку себе через 1-3-5 років. Обов’язково придумайте систему винагород для себе за кожен вагомий крок до мети. Наприклад, можете як винагороду за всі виконані пункти на тиждень в суботу дозволити собі якусь приємність: кафе, ресторан, парк розваг, басейн – будь-що, що приносить задоволення.
ВРАХОВУЄМО СВОЇ ОСОБЛИВОСТІ
Усі ми різні, і ставлення до плану, до чітких правил у всіх різне – і це нормально. Важливо зрозуміти себе, щоб обрати найкращий спосіб планування.
Відповідно до класифікації особистостей відомого австрійського психіатра та психотерапевта Карла Юнга, за психічними функціями вирізняють людей, які більше керуються своїми органами чуття і результатами мислення – сенсорики, та людей, що керуються інтуїцією – інтуїтивісти.
Для сенсориків мають значення деталі, вони приділяють увагу нюансам, люблять чіткість і порядок як у речах, так і в справах.
Для інтуїтивістів на першому плані загальна картина, вони дивляться на все глобально, уникаючи подробиць, у таких людей немає порядку на столі, але вони ясно бачать можливості в далекій перспективі.
Залежно від того, до якого типу за психічними функціями належить людина, варто використовувати різний підхід у плануванні.
Для педантичних сенсориків ідеально підійде погодинне планування дня, дедлайни з точністю в годину та покроковий чіткий алгоритм дій. Такий план дає їм упевненість і мотивацію.
А от інтуїтивістів такий план, навпаки, демотивує з першого дня. Те, що ставить таку людину в жорсткі рамки, викликає у неї сильний спротив. Тому для людей, що віддають перевагу інтуїції, варто визначитись із глобальною метою і тримати її постійно у фокусі (щодня перечитувати). А на щодень краще обирати список справ, які можна зробити в будь-який зручний час.
Таким чином, інтуїтивіст почуватиметься вільним творцем власного життя, що принципово для нього важливо.
Тож для щастя дуже важливо наповнювати своє життя сенсом через маленькі та великі цілі, які варто досягати у приємний для себе спосіб.
Шукати такий план дій, який розпалював би ваш азарт до омріяного результату. Чудовим бонусом життя з цілями є вогонь у ваших очах. Це як ніщо приваблює, викликає повагу та захоплення.
Наступним, 10-м кроком завершимо цикл статей «У пошуках жіночого щастя», і вам лишиться тільки наважитись зробити власний вибір бути щасливими.
Наталія ГАЙВОРОН, психологиня.