Розмір вихідної допомоги в разі припинення (розірвання) трудових відносин із підстав, передбачених Кодексом Законів про працю України (далі — КЗпП України), визначений ст.44 КЗпП України, нагадує Державна служба України з питань праці.
- При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 ст.36 та пунктах 1, 2 і 6 ст.40, пункті 6 частини першої ст.41 КЗпП України, працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку.
- У разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 ст.36) — у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
- Унаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) — у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше 3-місячного середнього заробітку.
- У разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої ст.41, — у розмірі не менше 6-місячного середнього заробітку.
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з підстав, не передбачених КЗпП України, здійснюється з обґрунтуванням (зазначенням) причин такого розірвання та з наданням працівнику компенсаційної виплати в розмірі та у порядку, визначених трудовим договором, але не менше:
1) половини мінімальної заробітної плати — якщо сума періодів роботи працівника в цього роботодавця становить не більше 30 днів;
2) мінімальної заробітної плати — якщо сума періодів роботи працівника в цього роботодавця становить понад 30 днів;
3) трьох мінімальних заробітних плат — якщо сума періодів роботи працівника в цього роботодавця становить понад один рік;
4) п’яти мінімальних заробітних плат — якщо сума періодів роботи працівника в цього роботодавця становить понад 2 роки.
У цілях цієї норми застосовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на день розірвання трудового договору (ст.49-8 КЗпП України).
